Цветы - Олег Скобля

Я был рабом в одной из стран,

Я вспоминал тебя и плакал по ночам…

Мне снился дом и зелень трав,

И я жалел о том, что прежде был не прав.

Я у звезды узнал о том,

Что у порога

стонет луч под каблуком.

И на земле, и в простынях

Он задыхался,

словно я в тревожных снах.

Ты не поверишь — прости,

Ты не узнаешь эту боль,

Когда из вен уходит жизнь.

Я не устану просить:

Я був рабом в одній із країн,

Я згадував тебе і плакав по ночами...

Мені снився будинок і зелень трав,

І я жалкував про тому, що раніше був не правий.

Я у зірки дізнався про тому,

Що у порога

стогне промінь під каблуком.

І на землі, і в простирадлах

Він задихався,

немов я в тривожних снах.

Ти не повіриш - пробач,

Ти не пізнаєш цей біль,

Коли з|із| іде життя.

Я не втомлюся просити: