Одинокий крик Посвящается Н.С. - Олег Скобля

Звон вечерний вниз по реке

Инаким молитву поют

Ты построил дом на песке

Гордости последний приют.

Для тебя в ночи голос мой,

Открывает горькую весть,

Душу осквернил суетой,

Ты отверг спасительный Крест.

Одинокий крик, тает в далеке, монастырских колоколов,

Ты построил дом, на речном песке, на руинах прежних домов.

Медь на лепестках темных век,

Горечи клейменой сургуч,

Ангелы в одеждах как снег,

Душу по ступеням ведут,

Не споют про вечный покой,

Как предстанут злые князья,

Мало добрых дел за тобой,

Много суеты много зла…

Одинокий крик, тает в далеке, монастырских колоколов,

Ты построил дом, на речном песке, на руинах прежних домов.

Ты построил дом, на речном песке, на руинах прежних домов.

Звон вечерний вниз по реке

Инаким молитву поют

Ты построил дом на песке

Гордости последний приют.

Для тебя в ночи голос мой,

Открывает горькую весть,

Душу осквернил суетой,

Ты отверг спасительный Крест.

Одинокий крик, тает в далеке, монастырских колоколов,

Ты построил дом, на речном песке, на руинах прежних домов.

Ты построил дом, на речном песке, на руинах прежних домов.

Дзвін вечірній вниз по річці

Інакше молитву співають

Ти побудував будинок на песку

Гордість останній притулок.

Для тебе в ночі мій голос,

Відкриває гірку звістку,

Душу опоганив суєтою,

Ти відкинув рятівний Хрест.

Самотній крик, тане в далечині, монастирських дзвонів,

Ти побудував будинок, на річковому піску, на руїнах колишніх будинків.

Мідь на пелюстках темних повік,

Гіркоти клейменою сургуч,

Ангели в одягу, як сніг,

Душу по сходами ведуть,

Неспівають про вічний спокій,

Як постануть злі князі,

Мало добрих справ за тобою,

Багато суєти багато зла.

Самотній крик, тане в далечині, монастирських дзвонів,

Ти побудував будинок, на річковому піску, на руїнах колишніх будинків.

Ти побудував будинок, на річковому піску, на руїнах колишніх будинків.

Дзвін вечірній вниз по річці

Інакше молитву співають

Ти побудував будинок на песку

Гордість останній притулок.

Для тебе в ночі мій голос,

Відкриває гірку звістку,

Душу опоганив суєтою,

Ти відкинув рятівний Хрест.

Самотній крик, тане в далечині, монастирських дзвонів,

Ти побудував будинок, на річковому піску, на руїнах колишніх будинків.

Ти побудував будинок, на річковому піску, на руїнах колишніх будинків.