Песенка о низкорослом человеке… - Михаил Анчаров

Девушка, Эй, постой!

Я человек холостой.

Прохожая, Эй, постой!

Вспомни сорок шестой.

Прохожая, Эй, постой!

Вспомни сорок шестой.

Из госпиталя весной

На перекресток пришел ночной.

Ограбленная войной

Тень моя за спиной.

Ограбленная войной

Тень моя за спиной.

Влево пойти — сума,

Вправо пойти — тюрьма,

Вдаль убегают дома…

Можно сойти с ума.

Вдаль убегают дома…

Можно сойти с ума.

Асфальтовая река

Теплая, как счека.

Только приляг слегка —

Будешь лежать века.

Только приляг слегка —

Будешь лежать века.

О времени том — молчок!

Завод устоять помог.

Мне бы только станок —

Выточить пару ног.

Мне бы только станок —

Выточить пару ног.

Давни утихли бои.

Память о них затаи.

Ноги, ноги мои!

Мне б одну на троих.

Ноги, ноги мои!

Мне б одну на троих.

Осенью — стой в грязи,

Зимою — по льду скользи…

Эй, шофер, тормози!

Домой меня отвези.

Эй, шофер, тормози!

Домой меня отвези.

Дома, как в детстве, мать

Поднимет меня на кровать…

Кто придумал войну,

Ноги б тому оторвать!

Кто придумал войну,

Ноги б тому оторвать!

Дівчина, Гей, стривай!

Я людина холостий.

Перехожа, Гей, стривай!

Згадай сорок шостий.

Перехожа, Гей, стривай!

Згадай сорок шостий.

Із госпіталю навесні

На перехрестя прийшов нічний.

Пограбована війною

Тінь моя за спиною.

Пограбована війною

Тінь моя за спиною.

Ліворуч піти — сума,

Вправо піти — в'язниця,

Вдалину тікають вдома.

Можна збожеволіти.

Вдалину тікають вдома.

Можна збожеволіти.

Асфальтова річка

Тепла, як чека.

Тільки приляг трохи —

Лежатимеш століття.

Тільки приляг трохи —

Лежатимеш століття.

Про час тому — молчок!

Завод встояти допоміг.

Мені би тільки верстат —

Виточити пару ніг.

Мені би тільки верстат —

Виточити пару ніг.

Давні вщухли бої.

Пам'ять про ні затаї.

Ноги, ноги мої!

Мені б одну на трьох.

Ноги, ноги мої!

Мені б одну на трьох.

Восени — стій у бруді,

Зимою—по льоду ковзайся...

Гей, шофер, гальмуй!

Додому мене відвези.

Гей, шофер, гальмуй!

Додому мене відвези.

Вдома, як у дитинстві, мати

Підніме мене на ліжко...

Хто вигадав війну,

Ноги б тому відірвати!

Хто вигадав війну,

Ноги б тому відірвати!