Какой большой ветер! - Новелла Матвеева

Какой большой ветер

Напал на наш остров!

С домишек сдул крыши,

Как с молока — пену,

И если гвоздь к дому

Пригнать концом острым,

Без молотка, сразу,

Он сам войдет в стену.

Сломал ветлу ветер,

В саду сровнял гряды —

Аж корешок редьки

Из почвы сам вылез

И, подкатясь боком

К соседнему саду,

В чужую врос грядку

И снова там вырос.

А шквал унес в море

Десятка два шлюпок,

А рыбакам — горе, —

Не раскурить трубок,

А раскурить надо,

Да вот зажечь спичку —

Как на лету взглядом

Остановить птичку.

Какой большой ветер!

Ох!

Какой вихрь!

А ты глядишь нежно,

А ты сидишь тихо,

И никакой силой

Тебя нельзя стронуть:

Скорей Нептун слезет

Со своего трона.

Какой большой ветер

Напал на наш остров!

С домов сорвал крыши,

Как с молока — пену…

И если гвоздь к дому

Пригнать концом острым,

Без молотка, сразу,

Он сам уйдет в стену.

Який великий вітер

Напав на наш острів!

З хат здув дахи,

Як з молока — піну,

І якщо цвях до дому

Пригнати гострим кінцем,

Без молотка, одразу,

Він сам увійде в стіну.

Зламав ветлу вітер,

У саду зрівняв гряди

Аж корінець редьки

З ґрунту сам виліз

І, підкотячись боком

До сусіднього саду,

У чужу вріс грядку

І знову там виріс.

А шквал забрав у море

Десятка два шлюпки,

А рибалкам — горе, —

Не розкурити трубок,

А розкурити треба,

Так ось запалити сірник —

Як на льоту поглядом

Зупинити пташку.

Який великий вітер!

Ох!

Який вихор!

А ти дивишся ніжно,

А ти сидиш тихо,

І ніякої силою

Тебе не можна скинути:

Скоріше Нептун злізе

З свого трону.

Який великий вітер

Напав на наш острів!

З будинків зірвав дахи,

Як з молока — піну…

І якщо цвях до дому

Пригнати гострим кінцем,

Без молотка, одразу,

Він сам піде в стіну.