Горизонт - Новелла Матвеева

I. Видишь, зеленым бархатом отливая,

Море лежит спокойнее, чем земля,

Видишь, как будто ломтик от каравая,

Шлюпка отшвартовалась от корабля.

II.

Яхты и параходы ушли куда-то

Словно по краю моря на край земли,

Словно, как по натянутому канату

В цирке канатоходцы пройти смогли.

III.Ты же так хорошо это море знаешь,

Ты же такие песни о нем поешь,

Что ж ты за горизонтом не исчезаешь,

Что ж ты за параходами не плывешь?

IV.

Словно, как по натянутому канату

В цирке канатоходцы пройти смогли,

Снова Константинополь, Суэц, Канада,

Снова по краю моря на край Земли.

V. Видишь, по краю моря обрыв отвесный,

Лодки и пароходы идут скользя.

Робко и осторожно держась над бездной,

Помня, что оступиться туда нельзя.

VI.

Повторение I куплета.

I. Бачиш, зеленим оксамитом відливаючи,

Море лежить спокійніше, ніж земля,

Бачиш, ніби скибочку від карава,

Шлюпка відшвартувалася від корабля.

ІІ.

Яхти і пароплави пішли кудись

Немов по краю моря на край землі,

Немов, як по натягнутому канату

У цирку канатохідці пройти змогли.

III. Ти так добре це море знаєш,

Ти ж такі пісні про ньому співаєш,

Що ж ти за горизонтом не зникаєш,

Що ж ти за пароплавами не пливеш?

IV.

Немов, як по натягнутому канату

У цирку канатохідці пройти змогли,

Знов Константинополь, Суец, Канада,

Знову по краю моря на край Землі.

V. Бачиш, по краю моря обрив прямовисний,

Човни та пароплави йдуть ковзаючи.

Боязко і обережно тримаючись над безоднею,

Пам'ятаючи, що оступитись туди не можна.

VI.

Повторення I куплета.