Водопад - Новелла Матвеева

Дышит осень незаметно на деревья и кусты —

И от ветра и без ветра опадают с них листы.

И листом осенним с неба в море падает звезда;

Не вернуться ей на небо, не вернуться никогда.

А водопад — он не то что листопад.

Не печалит он, а радует там, где падает;

Водопад не листопад, водопад не звездопад —

Он веселый от макушки и до пят.

Водопад, падай всласть!

Можно пасть, чтоб не упасть,

И упасть, чтобы не пасть и все на свете не проклясть.

И грохочет водопад, и хохочет невпопад,

Словно хочет в этой пропасти пропасть.

Ручеек стремится в пропасть — грозной бездны патриот:

Разве в пропасть нужен пропуск?

Пропусти его вперед!

Но едва преодолеет он запретную черту —

Обомлеет, обмелеет, спрячет камешки во рту.

А водопад, как веселый акробат, вызываемый на «бис»,

Летит, летит с уступа вниз…

Водопад не листопад, водопад не звездопад —

Он веселый от макушки и до пят.

Водопад, падай всласть!

Можно пасть, чтоб не упасть,

И упасть, чтобы не пасть и все на свете не проклясть.

…И грохочет водопад, и хохочет водопад, —

Силы жизни, силы счастья в нем кипят.

Дихає осінь непомітно на дерева і кущі.

І від вітру і без вітру опадають з них листи.

І листом осіннім з неба в морі падає зірка;

Не повернутися їй на небо, не повернутися ніколи.

А водоспад — він не що листопад.

Не засмучує він, а тішить там, де падає;

Водоспад не листопад, водоспад не звездопад —

Він веселий від машинки і до п'ят.

Водоспад, падай досхочу!

Можна впасти, щоб не впасти,

І впасти, щоб не впасти і все на світі не проклясти.

І гуркоче водоспад, і регоче невпопад,

Наче хоче в цій прірві прірви.

Струмок прагне в прірву - грізної безодні патріот:

Хіба в прірву потрібна перепустка?

Пропусти його вперед!

Але ледь подолає він заборонену рису —

Обомліє, обміліє, сховає камінчики в роті.

А водоспад, як веселий акробат, що викликається на «біс»,

Летить, летить із уступу вниз…

Водоспад не листопад, водоспад не звездопад —

Він веселий від машинки і до п'ят.

Водоспад, падай досхочу!

Можна впасти, щоб не впасти,

І впасти, щоб не впасти і все на світі не проклясти.

…І гуркоче водоспад, і регоче водоспад, —

Сили життя, сили щастя в ньому киплять.