Москва-Одесса - Владимир Высоцкий

В который раз лечу Москва-Одесса - опять не выпускают самолет.

А вот прошла вся в синем стюардесса, как принцесса, надежная, как весь гражданский флот.

Над Мурманском - ни туч, ни облаков, и хоть сейчас лети до Ашхабада.

Открыты Киев, Харьков, Кишинев, и Львов открыт, но мне туда не надо.

Сказали мне: - Сегодня не надейся, не стоит уповать на небеса.

И вот опять дают задержку рейса на Одессу - теперь обледенела полоса.

А в Ленинграде с крыши потекло, и что мне не лететь до Ленинграда?

В Тбилиси - там все ясно и тепло, там чай растет, но мне туда не надо.

Я слышу - ростовчане вылетают!

а мне в Одессу надо позарез,

Но надо мне туда, куда три дня не принимают и потому откладывают рейс.

Мне надо, где сугробы намело, где завтра ожидают снегопада.

А где-нибудь все ясно и светло, там хорошо, но мне туда не надо!

Отсюда не пускают, а туда не принимают, несправедливо, грустно, но вот -

Нас на посадку скучно стюардесса приглашает, надежная как весь гражданский флот.

Открыли самый дальний уголок, в который не заманят и награды.

Открыт закрытый порт Владивосток, Париж открыт, но мне туда не надо.

Взлетим мы - распогодится.

Теперь запреты снимут.

Напрягся лайнер, слышен визг турбин.

Сижу как на иголках, ну а вдруг опять не примут, опять найдется множество причин.

Мне надо, где метели и туман, где завтра ожидают снегопада.

Открыты Лондон, Дели, Магадан, открыли все, но мне туда не надо!

Я прав - хоть плачь, хоть смейся, но опять задержка рейса, и нас обратно к прошлому ведет

Вся стройная, как ТУ, та стюардесса - мисс Одесса, похожая на весь гражданский флот.

Опять дают задержку до восьми, и граждане покорно засыпают.

Мне это надоело, черт возьми, и я лечу туда, где принимают!

Мне это надоело, черт возьми, и я лечу туда, где принимают!

Вкотре лікую Москва-Одеса – знову не випускають літак.

А ось пройшла вся у синьому стюардесі, як принцеса, надійна, як увесь цивільний флот.

Над Мурманськом – ні хмар, ні хмар, і хоч зараз лети до Ашгабада.

Відкриті Київ, Харків, Кишинів та Львів відкритий, але мені туди не треба.

Сказали мені: - Сьогодні не сподівайся, не варто сподіватися на небеса.

І ось знову дають затримку рейсу на Одесу – тепер зледеніла смуга.

А в Ленінграді з даху потекло, і що мені не летіти до Ленінграда?

У Тбілісі – там все ясно і тепло, там чай росте, але мені туди не треба.

Я чую – лихівці вилітають!

а мені в Одесу треба позаріз,

Але треба мені туди, куди три дні не беруть і тому відкладають рейс.

Мені треба, де кучугури намело, де завтра очікують снігопаду.

А де все ясно і світло, там добре, але мені туди не треба!

Звідси не пускають, а туди не приймають, несправедливо, сумно, але -

Нас на посадку нудно стюардеса запрошує, надійна як увесь цивільний флот.

Відкрили найдальший куточок, до якого не заманять і нагороди.

Відкрито закритий порт Владивосток, Париж відкрито, але мені туди не треба.

Злетимо ми – розгодиться.

Тепер заборони знімуть.

Напружився лайнер, чути вереск турбін.

Сиджу як на голках, ну а раптом знову не приймуть, знову знайдеться безліч причин.

Мені треба, де хуртовини та туман, де завтра очікують снігопаду.

Відкрито Лондон, Делі, Магадан, відкрили все, але мені туди не треба!

Я маю рацію - хоч плач, хоч смійся, але знову затримка рейсу, і нас назад до минулого веде

Вся струнка, як ТУ, та стюардеса – міс Одеса, схожа на весь цивільний флот.

Знову дають затримку до восьми і громадяни покірно засинають.

Мені це набридло, чорт забирай, і я лечу туди, де приймають!

Мені це набридло, чорт забирай, і я лечу туди, де приймають!