Gib Mir Musik - Reinhard Mey

In der zugigen Markthalle, die auf meinem Schulweg lag,

War ein kleiner Plattenladen, bei dem lief den ganzen Tag

Ein Zehn-Schellack-Plattenwechsler, und dabei war auch ein Lied,

So ein Lied, wo es dich packt, dass du nicht weißt, wie dir geschieht.

Und da stand ich starr und hörte und mir blieb gar keine Wahl:

Ich musst' es wieder hör'n und wieder und nochmal und noch einmal.

Aber dafür hieß es warten: Zehn Lieder hin und zehn zurück,

Jedesmal 'ne knappe Stunde für knapp drei Minuten Glück.

Das gab Ärger in der Schule, doch ich hab' mich nicht beschwert,

Die Musik war all die Nerverei und alle Schläge wert!

Gib mir Musik!

Alles Gemeine ist verklungen,

All die Hänselei'n, die Mißerfolge, die Demütigungen.

Die bitt’re Niederlage ist in Wirklichkeit ein Sieg.

Gib mir Musik!

In der ersten Frühmaschine zwischen Frankfurt und Berlin,

Eingekeilt zwischen zwei Businessmen, das Frühstück auf den Knie’n,

Den Walkman auf den Ohren, die Musik ist klar und laut,

Und ich wag' es kaum zu atmen, und ich spür' die Gänsehaut,

Wie ein mächt'ger Strom von Wärme mich mit der Musik durchfließt,

Wie mir plötzlich, unwillkürlich Wasser in die Augen schießt.

Und ich weiß ich hab' natürlich kein Taschentuch im Jackett,

Und ich wein' einfach drauflos und auf mein Frühstückstablett.

Links und rechts die Nadelstreifen und ich heulend mittendrin.

Ob die Guten sich wohl vorstellen können, wie glücklich ich bin?

Gib mir Musik, um mir ein Feuer anzuzünden,

Um die dunklen Tiefen meiner Seele zu ergründen,

Meine Lust und meine Schmerzen, Narben, die ich mir selbst verschwieg.

Gib mir Musik!

In die leere Hotelhalle heimwärtsstolpern, nachts um drei.

Noch ein Abend voller Lieder, noch ein Fest ist jetzt vorbei.

Der Portier döst hinterm Tresen, soll es das gewesen sein?

Noch ganz kurz zusammensitzen, das letzte, letzte Glas Wein…

Und jetzt steht da dies Klavier und Manni rückt den Sessel ran,

Streicht ganz sacht über die Tasten, fängt zu spielen an und dann

Läßt er Töne funkeln, perlen und wie Sternenstaub aufweh’n,

Läßt die Melodien fließen, läßt kleine Wunder gescheh’n.

Und er rührt dich und er schürt dich und zerreißt dich Ton für Ton,

Bis du glaubst, dein Herz zerspringt in einer Freudenexplosion!

Gib mir Musik!

Die Träume, die längst aufgegeben,

Verschüttet in mir verdorr’n, beginnen wieder aufzuleben,

Und ich weiß, dass ich jede verlor’ne Chance noch einmal krieg'.

Gib mir Musik!

У протяговому залі, що я прямував до школи,

Це був невеликий магазин музичних записів, який працював цілий день

Змінник на десять шелак, а разом з ним і пісня

Така пісня, де захоплюєшся, що ти не знаєш, що з тобою відбувається.

А я стояв і слухав, і в мене не було вибору:

Мені доводилося чути це знову і знову, і знову, і знову.

Але для цього треба було почекати: десять пісень туди і десять назад,

Кожного разу, трохи менше години – трохи менше трьох хвилин щастя.

Це викликало проблеми в школі, але я не скаржився

Музика варта того шуму та хітів!

дай мені музику

Все звичайне зникло

Усі знущання, невдачі, приниження.

Гірка поразка насправді є перемогою.

дай мені музику

Під час першого раннього рейсу між Франкфуртом і Берліном,

Втиснувшись між двома бізнесменами, сніданок на колінах,

Walkman на моїх вухах, музика чиста та голосна,

І дихати ледве смію, і мурашки по шкірі відчуваю

Наче могутній потік тепла протікає крізь мене з музикою,

Як несподівано, мимоволі вода стріляє мені в очі.

І я знаю, звісно, ​​що в мене немає хустки в піджаку,

І я просто починаю плакати на підносі для сніданку.

Смужки ліворуч і праворуч, і я плакала в середині.

Чи можуть хороші хлопці уявити, який я щасливий?

Дай мені музику, щоб запалити мені вогонь

Щоб збагнути темні глибини моєї душі

Моя пожадливість і мій біль, шрами, про які я не сказав собі.

дай мені музику

О третій ранку, спотикаючись додому, у порожній вестибюль готелю.

Ще один пісенний вечір, ще один фестиваль закінчився.

Дрімає швейцар за прилавком, невже це так?

Сидячи разом на мить, останній, останній келих вина...

І ось це піаніно, і Манні підтягує крісло,

Дуже обережно проведіть по клавішах, почніть грати, а потім

Якщо він дозволить тонам виблискувати, перлинитись і розірватися, як зоряний пил,

Нехай линуть мелодії, нехай відбуваються маленькі дива.

І він торкається до вас, розбурхує і розриває вас тон за тоном,

Поки ти не думаєш, що твоє серце вибухне від радості!

дай мені музику

Мрії, які давно залишені

Розлита в мені в'яне, починає оживати,

І я знаю, що знову отримаю всі втрачені шанси.

дай мені музику