La chanson des vieux amants - Juliette Gréco

Bien sûr nous eûmes des orages vingt ans d’amour c’est l’amour fol

Mille fois tu pris ton bagage mille fois je pris mon envol

Et chaque meuble se souvient dans cette chambre sans berceau

Des éclats des vieilles tempêtes plus rien ne ressemblait à rien

Tu avais perdu le goût de l’eau et moi celui de la conquête.

Mais mon amour, mon doux mon tendre mon merveilleux amour

De l’aube claire jusqu'à la fin du jour, je t’aime encore tu sais je t’aime.

Moi je sais tous tes sortilèges, tu sais tous mes envoûtements

Tu m’as gardé de piège en piège, je t’ai perdue de temps en temps

Bien sûr tu pris quelques amants il fallait bien passer le temps

Il faut bien que le corps exulte finalement finalement

Il nous fallut bien du talent pour être vieux sans être adultes

Ô mon amour, mon doux mon tendre mon merveilleux amour

De l’aube claire jusqu'à la fin du jour, je t’aime encore tu sais je t’aime.

Et plus le temps nous fait cortège et plus le temps nous fait tourment

Mais n’est-ce pas le pire piège que vivre en paix pour des amants

Bien sûr tu pleures un peu moins tôt je me déchire un peu plus tard

Nous protégeons moins nos mystères on laisse moins faire le hasard

On se méfie du fil de l’eau mais c’est toujours la tendre la guerre.

Ô mon amour, mon doux mon tendre mon merveilleux amour

De l’aube claire jusqu'à la fin du jour, je t’aime encore tu sais je t’aime?

Звичайно, у нас були шторми, двадцять років кохання, це божевільне кохання

Тисячу разів ти брав свій багаж, тисячу разів я літав

І кожен предмет меблів у цій кімнаті без дитячого ліжечка запам’ятовується

Від уламків старих штормів ніщо не відчувалося, як ніщо

Ти втратив смак до води, а я втратив смак до завоювання.

Але моя любов, моя солодка, моя ніжна, моя чудова любов

Від ясної зорі до кінця дня я все ще люблю тебе, ти знаєш, що я люблю тебе.

Я знаю всі твої чари, ти знаєш усі мої чари

Ти тримав мене від пастки до пастки, я час від часу губив тебе

Звичайно, ви взяли кілька коханців, вам довелося згаяти час

Тіло має нарешті радіти нарешті

Потрібен був великий талант, щоб ми старіли, не будучи дорослими

О моя любов, моя солодка, моя ніжна, моя чудова любов

Від ясної зорі до кінця дня я все ще люблю тебе, ти знаєш, що я люблю тебе.

І чим більше час йде за нами, тим більше час мучить нас

Але хіба це не найгірша пастка, ніж мирне життя для закоханих

Звичайно, ти скоро плачеш трохи менше, я розриваю себе трохи пізніше

Ми менше захищаємо свої таємниці, менше залишаємо це на волю випадку

Ми обережно ставимося до води, але це завжди ніжна війна.

О моя любов, моя солодка, моя ніжна, моя чудова любов

Від ясної зорі до кінця дня я ще тебе люблю, ти знаєш, що я тебе люблю?