Лена - Евгений Григорьев – Жека

Мимо пролетают с цифрами столбы,

Километры за спиною тают,

Мой напарник Мишка спит и видит сны,

И со встречной фары мне моргают.

Торможу, буреть не буду , — вот и пост,

«Проезжай!»

— знакомая мне смена,

А за ним кафе, где варят сносный борщ,

И буфетчица за стойкой Лена.

Припев:

Ох, Лена, Лена, как самозабвенно

С минералки скинет крышечку рукой.

Ох, Лена, Лена поползёт с колена

Край халата вверх, не поправляй, постой.

Ох, Лена, Лена, знай по всей вселенной,

Колесил, ни разу не теряв покой,

Ну уж точно от Москвы до Омска, Лена,

Не встречал, как ты ещё такой.

Многие водилы, швыркая едой

Мимоходом Лену бы пригрели,

Только видят сразу, что она со мной

Разговор ведёт как не со всеми.

Посидим недолго, в путь клаксон зовет,

Это Мишка мой уже проснулся,

Он настырный малый, только Ленкин рот

Дёрнулся губой и враз надулся.

Припев:

Ох, Лена, Лена, как самозабвенно

С минералки скинет крышечку рукой.

Ох, Лена, Лена поползёт с колена

Край халата вверх, не поправляй, постой.

Ох, Лена, Лена, знай по всей вселенной,

Колесил, ни разу не теряв покой,

Ну уж точно от Москвы до Омска, Лена,

Не встречал, как ты ещё такой.

Что мне делать, братцы, я как в ДТП

С Ленкиным попал душевным чувством,

Ждут жена и дети, а тут на тебе

Еду к ней я вновь на борщ с капустой.

Припев:

Ох, Лена, Лена, как самозабвенно

С минералки скинет крышечку рукой.

Ох, Лена, Лена поползёт с колена

Край халата вверх, не поправляй, постой.

Ох, Лена, Лена, знай по всей вселенной,

Колесил, ни разу не теряв покой,

Ну уж точно от Москвы до Омска, Лена,

Не встречал, как ты ещё такой.

Мимо пролітають з цифрами стовпи,

Кілометри за спиною тануть,

Мій напарник Мишко спить і бачить сни,

І з зустрічної фари мені моргають.

Торможу, буріти не буду,— ось і пост,

"Проїжджай!"

- Знайома мені зміна,

А за ним кафе, де варять сносний борщ,

І буфетниця за стійкою Олена.

Приспів:

Ох, Лєно, Лєно, як самозабутньо

З мінералки скине кришечку рукою.

Ох, Лено, Олена поповзе з коліна

Край халата вгору, не поправляй, стривай.

Ох, Лено, Лено, знай по всесвіту,

Колесил, жодного разу не втрачаючи спокою,

Ну уже точно від Москви до Омська, Олена,

Не зустрічав, як ти ще такий.

Багато водіїв, жбурляючи їжею

Мимохідь Олену би пригріли,

Тільки бачать одразу, що вона зі мною

Розмова веде як не з усіма.

Посидимо недовго, в шлях клаксон кличе,

Це Мишко мій уже прокинувся,

Він настирний малий, тільки Ленкін рот

Смикнувся губою і надувся.

Приспів:

Ох, Лєно, Лєно, як самозабутньо

З мінералки скине кришечку рукою.

Ох, Лено, Олена поповзе з коліна

Край халата вгору, не поправляй, стривай.

Ох, Лено, Лено, знай по всесвіту,

Колесил, жодного разу не втрачаючи спокою,

Ну уже точно від Москви до Омська, Олена,

Не зустрічав, як ти ще такий.

Що мені робити, братики, я як у ДТП

З Лєнкіним потрапив душевним почуттям,

Чекають дружина і діти, а тут на тебе

Їду до неї я знову на борщ з капусти.

Приспів:

Ох, Лєно, Лєно, як самозабутньо

З мінералки скине кришечку рукою.

Ох, Лено, Олена поповзе з коліна

Край халата вгору, не поправляй, стривай.

Ох, Лено, Лено, знай по всесвіту,

Колесил, жодного разу не втрачаючи спокою,

Ну уже точно від Москви до Омська, Олена,

Не зустрічав, як ти ще такий.