Я знаю - Воскресение

Я чуствую время, как чуствуют сердцем дыхание ноты.

Как чуствует зрение законы пространства.

Как делится голос на выдох и вдох,

Секундная стрелка считает минуты,

Я знаю, года — это дети столетий,

Я знаю, я знаю…

Мечтами, желаньями, мыслями всеми стараюсь всё время

Порвать эти сети, найти перекрёсток дорог.

И дальше идти не в привычную сторону — к смерти,

От юности к старости, из дому и за порог.

И дальше идти не в привычную сторону — к смерти,

От юности к старости, из дому и за порог.

Я знаю, года — это дети столетий,

Я знаю, я знаю…

Я эту дорогу пройду до конца на коленях,

И время сначала покажется облаком маленьким-маленьким.

Лёгким, далёким-далёким настолько…

Только что было, и вот уже нет,

И растаяло в небе как осень, как ночь и как дым.

Лёгким, далёким-далёким-далёким-далёким-далёким…

Только что было, и вот уже нет,

И растаяло в небе как осень, как ночь и как дым.

Я відчуваю час, як відчувають серцем подих ноти.

Як відчуває зір закони простору.

Як ділиться голос на вдих і вдих,

Секундна стрілка вважає хвилини,

Я знаю, роки це діти століть,

Я знаю, я знаю ...

Мріями, бажаннями, думками всіма намагаюсь весь час

Порвати ці мережі, знайти перехрестя доріг.

І далі йти не в звичну сторону — до смерті,

Від юності до старості, з дому і за поріг.

І далі йти не в звичну сторону — до смерті,

Від юності до старості, з дому і за поріг.

Я знаю, роки це діти століть,

Я знаю, я знаю ...

Я цей шлях пройду до кінця на колінах,

І час спочатку здасться хмарою маленькою-маленькою.

Легким, далеким-далеким настільки…

Щойно було, і ось уже немає,

І розтало в небі як осінь, як ніч і як дим.

Легким, далеким-далеким-далеким-дальним…

Щойно було, і ось уже немає,

І розтало в небі як осінь, як ніч і як дим.