Ханыга - Владислав Медяник

Дело было в сентябре, ночевал я во дворе

Лежа на фонерочке

И не то, чтоб много пил и не то, чтоб зло копил

Мне хотелось к Верочке

Я лежал, соображал, сам себя не уважал

За любовь к экзотике

Не престижно во дворе, на фонерке в сентябре

Ночевать без зонтика

Я валялся как рулон, милицейским патрулем

В спешке не обобранный

В габардиновом плаще, не женатый и вообще

Жизнью не подобранный

Я припал к земле на грудь, на минуточку всплакнуть

Вспомнить юность трезвую

Я лежал, околевал, меня ворон не забрал

Неужели ж брезговал

Я лежал душой линял, эту песню сочинял

Лежа на фонерочке

Толи я был слишком пьян, толь поднялся ураган

Полетел я к Верочке

Здравствуй девочка моя, песня не допетая

Вот я вернулся к тебе вновь

Если можешь ты прости, от обид своих уйди

Горькая моя любовь.

Справа була в вересні, ночував я у дворі

Лежачи на фонерочці

І не те, щоб багато пив і не те, щоб зло копив

Мені хотілося до Вірочки

Я лежав, розумів, сам себе не поважав

За любов до екзотики

Не престижно у дворі, на фонерці в вересні

Ночувати без парасольки

Я валявся як рулон, міліцейським патрулем

Поспіхом не обраний

У габардиновому плащі, не одружений і взагалі

Життям не підібраний

Я припав до землі на груди, на хвилинку сплакати

Згадати юність тверезу

Я лежав, обколовував, мене ворон не забрав

Невже ж гидував

Я лежав душею линяв, цю пісню складав

Лежачи на фонерочці

Толі я був занадто п'яний, тільки піднявся ураган

Полетів я до Верочки

Привіт дівчинка моя, пісня не доспівана

Ось я повернувся до тебе знову

Якщо можеш ти пробач, від образ своїх піди

Гірке моє кохання.