Се-ля-ви - Владислав Медяник, Любовь Успенская

Слышишь за гранью ночной больно в разлуке с тобой

Нас боги нашли два сердца для драм

Ты мерзнешь вдали в снегу телеграмм,

А кто-то когда-то все это назвал се ля ви, се ля ви

Селяви знать не судьба селяви дни без тебя

Селяви в омуте лет последней встречи нашей звездный свет

Селяви это был сон селяви прошлого стон

Селяви память моя как островок средь небытия

Снова звонит телефон словно из давних времен

И травит опять он душу без слов

Тот сладлстный яд знакомых звонков,

А кто-то когда-то все это назвал се ля ви, се ля ви

Чуєш за гранью нічний боляче в розлуці з тобою

Нас боги знайшли два серця для драм

Ти мерзнеш вдалині в снігу телеграм,

А хтось колись усе це назвав се ля  ві, се ля ві

Селяві знати не доля селяві дні без тебе

Селяві в вірі років останньої зустрічі нашої зоряне світло

Селяві це був сон селяві минулого стогін

Селяві пам'ять моя як острівець серед небуття

Знову дзвонить телефон ніби з давніх часів

І травить знову він душу без слів

Той солодкий отрута знайомих дзвінків,

А хтось колись усе це назвав се ля  ві, се ля ві