Диалог в цирке - Владимир Высоцкий

- Ой, Вань!

Смотри, какие клоуны!

Рот - хоть завязочки пришей!

А до чего ж, Вань, размалеваны.

И голос, как у алкашей.

А тот похож, нет, правда, Вань,

На шурина - такая ж пьянь!

Нет, нет, ты глянь, нет, нет,

Ты глянь, я вправду, Вань!

- Послушай, Зин, не трогай шурина!

Какой ни есть, а он - родня!

Сама намазана, прокурена...

Гляди, дождешься у меня!

А чем болтать, взяла бы, Зин,

Сходила б лучше в магазин.

Что?

Не пойдешь?

Ну, я один.

Подвинься, Зин!

- Ой, Вань.

Гляди, какие карлики!

В джерси одеты, не в шевиот.

На нашей пятой швейной фабрике

Такое вряд ли кто пошьет.

А у тебя, ей-богу, Вань,

Ну, все друзья - такая рвань!

И пьют всегда в такую рань такую дрянь!

- Мои друзья, хоть не в болонии,

Зато не тащат из семьи.

А гадость пьют из экономии,

Хоть поутру, да на свои.

А у тебя самой-то, Зин,

Приятель был с завода шин,

Так тот вобще хлебал бензин.

Ты вспомни, Зин!

- Ой, Вань, гляди-кось, попугайчики.

Нет, я, ей-богу, закричу!

А это кто в короткой маечке?

Я, Вань, такую же хочу.

В конце квартала, правда, Вань,

Ты мне такую же сваргань...

Ну, что "Отстань"?

Опять "Отстань"?

Обидно, Вань!

- Уж ты бы лучше помолчала бы:

Накрылась премия в квартал.

Кто мне писал на службу жалобы?

Не ты?

Да я же их читал.

К тому же эту майку, Зин,

Тебе напяль - позор один.

Тебе шитья пойдет аршин.

Где деньги, Зин?

- Ой, Вань, умру от акробатика.

Гляди, как вертится, нахал.

Завцеха наш, товарищ Савтюхов,

Недавно в клубе так скакал...

А ты придешь домой, Иван,

Поешь - и сразу на диван.

Иль вон кричишь, когда не пьян.

Ты что, Иван?

- Ты, Зин, на грубость нарываешься,

Все, Зин, обидеть норовишь.

Тут за день так накувыркаешься,

Придешь домой - там ты сидишь...

Ну, и меня, конечно, Зин,

Сейчас же тянет в магазин

А там друзья.

Ведь я же, Зин,

Не пью один.

- Ого, однако же, гимнасточка.

Ой, что творит, хотя в летах.

У нас в кафе молочном "Ласточка"

Официантка может так.

А у тебя подруги, Зин,

Все вяжут шапочки для зим.

От ихних скучных образин

Дуреешь, Зин.

- Как, Вань?

А Лилька Федосеева,

Кассирша из ЦПКО

Ты к ней все лез на новоселье...

Она так очень ничего.

А чем ругаться, лучше, Вань,

Поедем в отпуск в Еревань.

Ну, что "Отстань"?

Всегда "Отстань".

Обидно, Вань!

- Ой, Вань!

Дивись, які клоуни!

Рот – хоч зав'язочки приший!

А до чого ж, Вань, розмальовані.

І голос, як у алкашів.

А той схожий, ні, правда, Вань,

На швагра - така ж п'яна!

Ні, ні, ти глянь, ні, ні,

Ти глянь, я справді, Вань!

- Послухай, Зін, не чіпай шурина!

Який не є, а він – рідня!

Сама намазана, прокурена.

Дивись, дочекаєшся в мене!

А чим балакати, взяла б, Зін,

Сходила б краще до магазину.

Що?

Чи не підеш?

Ну я один.

Посунься, Зін!

- Ой, Вань.

Дивись, які карлики!

У джерсі одягнені, не в шевіот.

На нашій п'ятій швейній фабриці

Таке навряд чи хтось пошиє.

А в тебе, їй-богу, Вань,

Ну, всі друзі – така рвань!

І п'ють завжди в таку рань таку погань!

- Мої друзі, хоч не в болонії,

Зате не тягнуть із сім'ї.

А гидоту п'ють з економії,

Хоч ранком, та на свої.

А в тебе самої, Зін,

Приятель був із заводу шин,

Так той взагалі сьорбав бензин.

Ти згадай, Зін!

- Ой, Вань, дивись, папужки.

Ні, я, їй-богу, закричу!

А це хто у короткій маєчці?

Я, Вань, таку саму хочу.

В кінці кварталу, правда, Вань,

Ти мені таку саму сваргань...

Ну, що "Відчепись"?

Знову "Відчепись"?

Прикро, Вань!

- Ти вже краще б помовчала:

Накрилася премія у квартал.

Хто мені писав на службу скарги?

Не ти?

Та я їх читав.

До того ж цю майку, Зін,

Тобі напяль - ганьба одна.

Тобі шиття піде аршин.

Де гроші, Зін?

- Ой, Вань, помру від акробатику.

Дивись, як крутиться, нахаба.

Завцеха наш, товаришу Савтюхов,

Нещодавно в клубі так скакав...

А ти прийдеш додому, Іване,

Співаєш – і одразу на диван.

Або кричиш, коли не п'яний.

Ти що, Іване?

- Ти, Зін, на грубість нариваєшся,

Все, Зін, образити норовиш.

Тут за день так накидаєшся,

Прийдеш додому – там ти сидиш...

Ну, і мене, звичайно, Зін,

Зараз же тягне до магазину

А там друзі.

Адже я, Зін,

Чи не п'ю один.

- Ого, однак, гімнасточка.

Ой, що творить, хоч у літах.

У нас у кафе молочному "Ластівка"

Офіціантка може бути так.

А в тебе подруги, Зін,

Усі в'яжуть шапочки для зим.

Від їх нудних образів

Дуруєш, Зін.

- Як, Вань?

А Лілька Федосєєва,

Касирка із ЦПКО

Ти до неї все ліз на новосілля...

Вона так нічого.

А чим лаятись, краще, Вань,

Поїдемо у відпустку до Єревані.

Ну, що "Відчепись"?

Завжди "Відчепись".

Прикро, Вань!