Студеное море - Владимир Бунчиков

Что шумишь ты студеное море?

И о чем ты поешь на ветру?

Все равно ведь, со штормом поспоря,

Мы покинем залив поутру.

Боевые дороги матросов,

Пролегли за чертой Кильдина,

Где не видно гранитных утесов,

Где бескрайна морская волна.

Хлещет яростно ветер в лицо нам

И холодная вьюга метет.

Не спроста это море «студеным»

Называет наш русский народ.

Повстречаясь тут с бурей морскою

И пройдя испытанье в боях,

Навсегда полюбил всей душою

Эти воды советский моряк.

И шуми ты студеное море,

И вскипай на морозном ветру.

Все равно мы волну переспоря

От причала уйдем поутру.

Хлещет яростно ветер в лицо нам

И холодная вьюга метет.

Не спроста это море «студеным»

Называет наш русский народ.

Що шумиш ти студене море?

І що ти співаєш на ветру?

Адже все одно, зі штормом посперечаючи,

Ми залишимо затоку вранці.

Бойові дороги матросів

Пролягли за рисою Кільдіна,

Де не видно гранітних скель,

Де безмежна морська хвиля.

Хрипить люто вітер у обличчя нам

І холодна завірюха мете.

Не просто це море «студеним»

Називає наш російський народ.

Зустрічаючись тут із бурею морською

І пройшовши випробування в боях,

Назавжди полюбив усією душею

Ці води радянські моряки.

І шуми ти студене море,

І закипай на морозному вітрі.

Все одно ми хвилю переспорячи

Від причалу підемо вранці.

Хрипить люто вітер у обличчя нам

І холодна завірюха мете.

Не просто це море «студеним»

Називає наш російський народ.