Золото - Виталий Аксёнов

Открывайте, бабы, створки, мы возвращаемся.

Сладко и горько, ох отстаралися.

Доставайте сундуки, платья нарядные.

Ваши холостые дни ушли в безоглядное.

Под кудрявой грушей ой-ё-ё-ё-ёй.

Причешу Катюшу, малый озорной.

Сладко целовались, и к утру расстались.

Дело молодое, не гневи господь.

А в ладонях золото, золото.

Ветер песней — холодно, холодно.

В сарафанах ёлочки, ёлочки.

Будут, девицы, вам самородочки.

А в ладонях золото, золото.

Ветер песней — холодно, холодно.

Моют душу мальчики, мальчики.

Будут кольца вам на пальчики.

Тихо за опушку садилось солнышко,

Лёг на подушку — запахло пёрышком.

Сладкая дрёма к ресницам клеилась.

Вот я и дома, да всё не верилось.

Ты спроси, Катюша, где, где, где, где, где?

В моей Инте, Ухте, да Воркуте.

Тяжкие артели, жгучие метели.

Но Господь сподобил, возвратились все.

Відкривайте, баби, стулки, ми повертаємося.

Солодко і гірко, ох відстаралися.

Діставайте скрині, сукні ошатні.

Ваші неодружені дні пішли в безоглядне.

Під кучерявою грушею ой-ё-ё-ёй.

Причешу Катюшу, маленький бешкетний.

Солодко цілувалися, і до ранку розлучилися.

Справа молода, не гнівай господь.

А в долонях золото, золото.

Вітер піснею — холодно, холодно.

У сарафанах ялинки, ялинки.

Будуть, дівчата, вам самородки.

А в долонях золото, золото.

Вітер піснею — холодно, холодно.

Миють душу хлопчики, хлопчики.

Будуть кільця вам на пальчики.

Тихо за опушку сідало сонечко,

Ліг на подушку — запахло пір'ячком.

Солодка дрімота до вій клеїлася.

Ось я і вдома, так все не вірилося.

Ти спитай, Катюша, де, де, де, де, де?

В моїй Інті, Ухті, так Воркуті.

Тяжкі артілі, пекучі хуртовини.

Але Господь сподобив, повернулися всі.