Подарки - Виталий Аксёнов

Лошади бежали не спеша,

Я в полглаза искренне дремал.

Зимний лес тревогою дыша,

Мне изредка лошадок понукал.

А сани мои давят, давят снег в накат.

Я болен желаньем, скорее увидеть тебя.

Я путаю всё, потерял, где рассвет, где закат.

Я еду к тебе, не знавая покоя, ни сна.

Я еду вспоминаю ту весну,

И наши встречи, девочка моя.

Твои глаза и дивную косу,

В которую вплетал ромашки я.

С тех пор сны мои давно уж дышат тобой.

Все песни стихи пропитаны мёдом любви.

Влеченье к тебе велико, на пути мне не стой.

Что волки, что кроки, что скрежет колючей зимы.

А я везу тебе подарки, — свет зари.

Настой живой, зубровки, старки, — сам варил.

Рыбки взял тебе на Волге, на Оби.

Осетров, муксун и нельму, — сам ловил.

А я везу тебе подарки, — из тайги.

Топтыжку — мишку, знаешь, еле уговорил.

Морошки, клюквы да брусники с головой.

Всю красу, да и конечно — мою любовь.

Ты знаешь, я давненько здесь осел.

Подался в лес, в берёзовые сны.

От подлости людской и от страстей,

От сплетен, городов и суеты.

Коні бігли не поспішаючи,

Я в півочі щиро дрімав.

Зимовий ліс тривогою дихаючи,

Мені зрідка коней понукав.

А сани мої тиснуть, тиснуть сніг у накат.

Я хворий на бажання, швидше побачити тебе.

Я плутаю все, втратив, де світанок, де захід сонця.

Я їду до тебе, не знаючи спокою, ні сну.

Я їду згадую ту весну,

І наші зустрічі, дівчинко моя.

Твої очі і дивну косу,

В яку вплітав ромашки я.

З того часу сни мої давно вже дихають тобою.

Всі пісні вірші просякнуті медом кохання.

Потяг до тебе великий, на шляху мені не стоїть.

Що вовки, що кроки, що скрегіт колючої зими.

А я везу тобі подарунки, світло зорі.

Настій живий, зубрівки, старі,— сам варив.

Рибки взяв тобі на Волзі, на Обі.

Осетров, муксун і нельму, — сам ловив.

А я везу тобі подарунки, з тайги.

Топтижку — ведмедика, знаєш, ледве вмовив.

Морошки, журавлини та брусниці з головою.

Всю красу, та і конечно — моє кохання.

Ти знаєш, я давно тут осел.

Подався в ліс, у березові сни.

Від підлості людської і від пристрастей,

Від пліток, міст і суєти.