Wolken - Versengold

Wolken, zieh’n Gedanken gleich,

zergehen sorglos mit dem Wind.

Zeigen uns dort am Himmelsreich,

wie endlich wir doch alle sind.

Bleib dicht bei mir, nimm meine Hand!

Ich werde alles tunnum dich zu halten,

seit ich dich jeh fand.

Selbst wenn sich bald der Regen zeigt

und sich manch Traum langsam verbraucht.

Selbst wenn der Weg sich abwärts neigt

und unsere Welt ins Dunkel taucht.

Bleib dicht bei mir, halt dich an mir fest!

Ich werde alles tun um dich zu halten,

wenn du mich nur lässt.

Selbst wenn der Himmel Sterne weint,

der Ozean brennt und sich erhebt.

Selbst wenn die Sonne Schatten scheint,

im Weltensturm die Erde bebt.

Bleib dicht bei mir, schau mich nur an!

Ich werde alles tun um dich zu halten,

alles was ich kann.

Bleib dicht bei mir und halt dich fest!

Wir werden alles übersteh'n und leben,

was uns zweifeln lässt.

Bitte halt mich, halt mich fest.

Und wenn wir irgendwann vergeh’n,

dann nur ein Teil von uns starb.

Denn glaub mir, jeden Frühling steh’n

zwei Blumen dicht auf unser’m Grab.

ENDE

хмари, намалюй думку,

танути недбало з вітром.

Покажи нам там у Царстві Небесному,

наскільки ми всі обмежені.

тримайся біля мене, візьми мене за руку!

Я зроблю все, щоб утримати тебе

відтоді, як я тебе знайшов

Навіть якщо скоро піде дощ

а деякі мрії повільно стираються.

Навіть якщо стежка спускається вниз

і наш світ занурюється в темряву.

Будь поруч зі мною, тримайся за мене!

Я зроблю все, щоб утримати тебе

якщо тільки дозволиш

Навіть якщо небо плачуть зірки

океан горить і піднімається.

Навіть коли сонце світить тіні

у світовій бурі земля тремтить.

Будь поруч зі мною, тільки подивись на мене!

Я зроблю все, щоб утримати тебе

Все, що я можу.

Тримайся поруч зі мною і міцно тримайся!

Ми все переживемо і проживемо

що змушує нас сумніватися.

Будь ласка, тримай мене, тримай мене міцно

І якщо ми колись підемо

тоді лише частина нас померла.

Бо повірте, щовесни

дві квіти біля нашої могили.

КІНЕЦЬ