Kein Trinklied - Versengold

Die Trunklust sie ist mein Pläsier

Ich kipp' des Lebens Elixier

In meinen nimmersatten Schlund

Und sauf in maßlos großen Zügen

Meiner Tollheit zu genügen

Mir die Kehle welk und wund

Weiß ich noch als ich sie geköpft

Die Flasche die mir voll geschöpft

Sie schäumte prall vor Übermut

Und schmeckte süß wie Federwein

Drum schenkte ich mir reichlich ein

Als ich sie an mein Halse lud

Die Lebensflasche ist mein Gral

Die heb' ich singend mir zum Mund

Und tanz' mir ein ums andre Mal

Die Welt gesund und leicht und bunt

So schaffe ich aus meiner Hand

Mein eigenes Schlaraffenland

Das ich in meiner Flasche fand

Doch bald schon wurde mir gewahr

Ihr Inhalt ist recht wandelbar

Und ändert Farbe und Geschmack

Nicht alles was da will herfließen

Find ich pfleglich zu genießen

Wenn ich an die Pulle pack

Sei’s drum ich trinke Lebensheiter

Einfach stetig, stetig weiter

Dieser Cocktail ist nunmal

Eine chaotische Mixtur

Mein Weltensud, das Leben pur

Das mir manchmal versagt die Wahl

Die Lebensflasche ist mein Gral

Die heb' ich singend mir zum Mund

Und tanz' mir ein ums andre Mal

Die Welt gesund und leicht und bunt

So schaffe ich aus meiner Hand

Mein eigenes Schlaraffenland

Das ich in meiner Flasche fand

Es bleibt an mir daran zu nippen

Oder es hinab zu kippen

So schütt ich’s von früh bis spät

Bittersüß mit heisrem Lachen

Durstig in den hohlen Rachen

Selbst wenn was daneben geht

Ich sauf es lustvoll bis zur Neige

Bis es mir den Grund gar zeige

Keinen Tropfen will ich schenken

Ich schlürf' den allerletzten Rest

Den mir mein Dasein übrig lässt

Verschwendung wär' nicht auszudenken

Die Lebensflasche ist mein Gral

Die heb' ich singend mir zum Mund

Und tanz' mir ein ums andre Mal

Die Welt gesund und leicht und bunt

So schaffe ich aus meiner Hand

Mein eigenes Schlaraffenland

Die Lebensflasche ist mein Gral

Die heb' ich singend mir zum Mund

Und tanz' mir ein ums andre Mal

Die Welt gesund und leicht und bunt

So schaffe ich aus meiner Hand

Mein eigenes Schlaraffenland

Das ich in meiner Flasche fand

Und ist am Ende alles alle

Stell ich — so in meinem Falle

Die leere Buddel wo ich bin

Voller leichtem Urvertrauen

Hinsichtlich zweifelhaftem Grauen

Den Pfandsammlern als Beute hin.

Пияцтво - моє прохання

Я нахиляю еліксир життя

В мій ненаситний стравохід

І пити в надмірно великих потягах

Щоб задовольнити моє божевілля

Моє горло пересохло і болить

Я пам’ятаю, коли відрубав їй голову

Пляшка, яка наповнює мене

Вона кипіла від достатку

І на смак був солодкий, як вино з пір’я

Тому я налив собі багато

Як я навантажив її собі на шию

Пляшка життя - мій Грааль

Підношу його до рота під час співу

І танцюй зі мною знову і знову

Світ здоровий, світлий і барвистий

Ось так я творю зі своїх рук

Моя власна земля достатку

Що я знайшов у своїй пляшці

Але невдовзі я дізнався

Їх зміст досить мінливий

І змінює колір і смак

Не все, що хоче сюди текти

Мені легко насолоджуватися

Коли я хапаю пляшку

Хай буде так, я п’ю joie de vivre

Просто продовжуй, продовжуй

Цей коктейль зараз

Хаотична суміш

Мій світ несподіване, чисте життя

Це іноді підводить мене у виборі

Пляшка життя - мій Грааль

Підношу його до рота під час співу

І танцюй зі мною знову і знову

Світ здоровий, світлий і барвистий

Ось так я творю зі своїх рук

Моя власна земля достатку

Що я знайшов у своїй пляшці

Це мені випити

Або нахиліть його вниз

Так я його наливаю з ранку до вечора

Гірко від хрипкого сміху

Спрага в порожнисті

Навіть якщо щось піде не так

П’ю із задоволенням до кінця

Поки він навіть не покаже мені причину

Я не хочу давати ні краплі

Останній відпочинок я ковтаю

Яке моє існування покидає мене

Відходи було б неможливо уявити

Пляшка життя - мій Грааль

Підношу його до рота під час співу

І танцюй зі мною знову і знову

Світ здоровий, світлий і барвистий

Ось так я творю зі своїх рук

Моя власна земля достатку

Пляшка життя - мій Грааль

Підношу його до рота під час співу

І танцюй зі мною знову і знову

Світ здоровий, світлий і барвистий

Ось так я творю зі своїх рук

Моя власна земля достатку

Що я знайшов у своїй пляшці

І зрештою все скінчилося

Я встановив — так у моєму випадку

Порожній розкоп, де я

Сповнений світла базової довіри

Щодо сумнівного жаху

Збирачам ломбарів як здобич.