Tochter der Weiten - Versengold

Lausche den Weiten der Meere

Im Dunkeln der Tiefen

Am Grunde der See

Flüstert ein Wesen der Leere

Singt Weisen und von Fern- und Heimweh

Lausch, ihre Stimme trägt Lieder

Im Wind, über Wellen, und an manches Ohr

Klingt in den Brandungen wieder

Und lockt mit der Freiheit die Mancher verlor

Und wenn sich all die Himmel dann verfinstern steigt sie lachend empor

Tanzt im Rausch des Sturmes

So schön und schrecklich, dass Manchem das Blute gefror

Und sie singt

Wind, Wind, Wind

Auf den tosenden tiefen der See

Tanzt ein Kind

Eine Tochter der Weiten

Von Sturm und Gezeiten

Ein Wesen so schön wie der Schnee

Sieh in der Gischt ihre Hände

Sie greifen nach denen, die wag’mutig sind

Jene hinab gar zu ziehen

Ins Reich der Ertrunknen

Zum Tanze mit Wasser und Wind

sieh wen sie mit sich reißt nimmt sie für immer ins Dunkeln, ins nachtschwarze

Meer

Dort in den Kreissaal der Träumer, Verdammten und Reuen ohne Wiederkehr

Und wenn sich all die Himmel wieder klären, dann steigt sie lachend hinab

Tanzt dort mit den Seelen der Verlornen, tanzt auf dem Seemannsgrab

Und sie singt

Wind, Wind, Wind

Auf den tosenden tiefen der See

Tanzt ein Kind

Eine Tochter der Weiten

Von Sturm und Gezeiten

Ein Wesen so schön wie der Schnee

Ihr Anblick, tief und tobend

still, gewaltig, gefährlich und so wunderschön

Verheißend und bedrohlich, und begehrlich, wer kann da schon noch widerstehen

Wenn sie singt

Wind, Wind, Wind

Auf den tosenden tiefen der See

Tanzt ein Kind

Eine Tochter der Weiten

Von Sturm und Gezeiten

Ein Wesen so schön wie der

Wind, Wind, Wind

Auf den tosenden tiefen der See

Tanzt ein Kind

Eine Tochter der Weiten

Von Sturm und Gezeiten

Ein Wesen so schön und so rein und so kalt wie der Schnee

Прислухайтеся до простору морів

У темряві глибини

На дні озера

Шепоче створіння порожнечі

Співає мелодії про мандрівки та тугу за домом

Слухай, її голос несе пісні

На вітрі, над хвилями і в багатьох вухо

Знову звуки в прибою

І спокушає свободою, яку деякі втратили

І коли все небо темне, вона встає, сміючись

Танцюйте в пориві шторму

Настільки красиві й жахливі, що у деяких замерзла кров

І вона співає

вітер, вітер, вітер

На бурхливих глибинах моря

Дитина танцює

Дочка широкого

Про шторм і приплив

Істота прекрасна, як сніг

Подивіться на її руки в спреї

Вони тягнуться до тих, хто сміє

Навіть потягніть їх вниз

У царство утоплених

Танцювати з водою і вітром

подивіться, кого вона бере з собою, вона несе назавжди в темряву, в темряву ночі

море

Там у пологовому залі мрійники, прокляті і жалю, що немає повернення

І коли всі небеса знову проясниться, вона сходить, сміючись

Танцюй там із душами загиблих, танцюй на могилі моряка

І вона співає

вітер, вітер, вітер

На бурхливих глибинах моря

Дитина танцює

Дочка широкого

Про шторм і приплив

Істота прекрасна, як сніг

Її зір, глибокий і шалений

тихий, могутній, небезпечний і такий красивий

Перспективний і загрозливий, і жадібний, який може протистояти

коли вона співає

вітер, вітер, вітер

На бурхливих глибинах моря

Дитина танцює

Дочка широкого

Про шторм і приплив

Така прекрасна істота

вітер, вітер, вітер

На бурхливих глибинах моря

Дитина танцює

Дочка широкого

Про шторм і приплив

Істота, прекрасна, чиста і холодна, як сніг