Einerley - Versengold

Nicht lang her, nicht lang her, dass ich in der Schänke saß

Meinen Leib mit Bier ausspülte einen fetten Schinken fraß

Als sich denn, als sich denn an meinen Tisch ein Pfaffe ließ

Mich voll eitler Wehmut mit dem Wanderstecken stieß

Und sprach, ich armer Sünder hätt den rechten Pfad verlor’n

Ich sprach, 'nen rechten Pfad gab’s, nie als Spielmann ich gebor’n

Was kümmern mich die Engelschöre

Was das Geschwätz vom Paradies

Wenn ich der Brüder Singsang höre

Wenn ich das Leben mir begieß

Der Himmel ist mir einerlei und liegt in großer Ferne

Auch kann er nicht viel schöner sein als meine Stammtaverne

Also denn, also denn sprach der dreiste Pfaffe fort

Diese Schänke wär ein Sündenpfuhl, ein wahrer Lasterort

Ich sollt gehen, ich sollt gehen und mein Seelenheil mir wahr’n

Würd‘ ich zu lang verweilen, würd ich nicht zum Himmel fahr’n

Und sprach, wär ich ein frommer Mann, würd‘ all mein Wünschen wahr

Ich sprach, was soll ich wünschen, Wein und Weib sind doch schon da

Was kümmern mich die Engelschöre

Was das Geschwätz vom Paradies

Wenn ich der Brüder Singsang höre

Wenn ich das Leben mir begieß

Der Himmel ist mir einerlei und liegt in großer Ferne

Auch kann er nicht viel schöner sein als meine Stammtaverne

All die Weil, all die Weil suchte er mich zu bekehr’n

Und ich tat in seinem Angesicht so manchen Becher leer’n

Bis er denn, bis er denn schließlich irgendwann erkannt

Dass er in mir nun wahrlich keinen Glaubensbruder fand

Und sprach, er wäre sehr verstört, würd beten nun für mich

Ich sprach, ja, mach das mal, ich trink den nächsten Krug auf dich

Was kümmern mich die Engelschöre

Was das Geschwätz vom Paradies

Wenn ich der Brüder Singsang höre

Wenn ich das Leben mir begieß

Der Himmel ist mir einerlei und liegt in großer Ferne

Auch kann er nicht viel schöner sein als meine Stammtaverne

Als mit mir dann der Morgen brach, und ich hart auf den Dielen lag

Und mir ein wohlvertrauter Schmerz im allzu dumpfen Schädel stach

Stand auf mal der Pfaff vor mir und sah mich zornig an

Und sprach, dass ich der Hölle wohl nicht mehr entrinnen kann

Was kümmert mich die Höllenbrut

Was das Geschwätz von großer Qual

Wenn ich hier lieg‘ im Schankhaussud

Wenn ich voll Schmerz die Zeche zahl‘

Die Hölle ist mir einerlei und liegt in großer Ferne

Auch kann sie nicht viel schlimmer sein al

Не так давно, не так давно я сидів у шинку

Ополоснув тіло пивом, з'їв жирну шинку

Коли ж до мого столу сів священик

Підштовхнув мене сповненого марної меланхолії палиці

І сказав, що я, бідний грішник, збився з правильного шляху

Я сказав, був правильний шлях, менестрелем я не народився

Яке мені діло до ангельських хорів

Що за райський балаган

Коли я чую, як брати співають

Коли я поливаю своє життя

Небо для мене не має значення і до нього далеко

Крім того, це не може бути набагато приємніше, ніж моя звичайна таверна

Так тоді, так тоді сміливий священик продовжив

Ця таверна була б вигрібною ямою, справжнім місцем пороку

Я повинен йти, я повинен йти і врятувати свою душу

Якби я залишився занадто довго, я б не потрапив у рай

І сказав: якби я був побожною людиною, то всі мої бажання здійснилися б

Я сказав, що мені бажати, вино і жінки вже тут

Яке мені діло до ангельських хорів

Що за райський балаган

Коли я чую, як брати співають

Коли я поливаю своє життя

Небо для мене не має значення і до нього далеко

Крім того, це не може бути набагато приємніше, ніж моя звичайна таверна

Все тому, що він намагався навернути мене

І я вилив багато чашок в його обличчя

Поки він нарешті в якийсь момент не впізнав це

Що він справді не знайшов у мене брата по вірі

І сказав, що дуже засмучений, зараз буде молитися за мене

Я сказав, так, зроби це, я вип'ю наступний кухоль за тебе

Яке мені діло до ангельських хорів

Що за райський балаган

Коли я чую, як брати співають

Коли я поливаю своє життя

Небо для мене не має значення і до нього далеко

Крім того, це не може бути набагато приємніше, ніж моя звичайна таверна

Коли зі мною настав ранок, і я міцно лежав на підлозі

І знайомий біль різав мій надто тупий череп

Священик раптом став переді мною і сердито подивився на мене

І сказав, що я більше не можу втекти з пекла

Яке мені діло до пекла

Яка балаканина великих мук

Коли я лежу тут, у пабі, варю

Коли я сплачую рахунок, повний болю

Пекло для мене не має значення і до нього далеко

І це не може бути набагато гіршим за це