Vom Zauber des Wildfräuleins - Versengold

Einst verirrte ich mich tief im düstersten Wald

Auf der Suche nach jeglichem Pfad

Und als fast mir die Hoffnung verloren schon galt

Ich doch bald eine Lichtung betrat

Dort spielte das Licht auf dem wiegenden Gras

Und inmitten von Blüten und Farn

Ein Wildfräulein schön wie ein Frühlingstag saß

Vom Zauber der Welt angetan

Und sie sprach: Sei nicht traurig und lausche dem Wind

Alles fließt, alles treibt, alles hat seine Zeit

Vergiss nie, dass wir Kinder des Augenblicks sind!

Der Moment hält ein Leben grad eben bereit!

Und willst du es hören so sag ich dir:

Wenn du gehen willst, geh

Wenn du bleiben willst, bleib

Wenn du tanzen willst, tanze mit mir!

Ihre Augen so lieblich, wie Veilchen so blau

Ihr Lächeln die sinnlichste Wonne

Ihre Haut war wie Schnee, roch nach Honig und Tau

Und ihr Haar glich den Strahlen der Sonne

Am zierlichen Leib trug sie nichts als ein Kleid

Fein gewebt aus Jasmin und Narzissen

Und sie zog mich hinab, mir vergangene Zeit

Und die Tränen vom Munde zu küssen

Und sie sprach: Sei nicht traurig und lausche dem Wind

Alles fließt, alles treibt, alles hat seine Zeit

Vergiss nie, dass wir Kinder des Augenblicks sind!

Der Moment hält ein Leben grad eben bereit!

Und willst du es hören so sag ich dir:

Wenn du gehen willst, geh

Wenn du bleiben willst, bleib

Wenn du tanzen willst, tanze mit mir!

So gab ich mich leicht ihren Armen dahin

Sank hinab in des Wildfräuleins Schoß

Und tröstend verwehte mir Sorge und Sinn

Auf dem Lager aus Blüten und Moos

Ich träumte von Sommern und Wintern die fliehn

Und die Wirklichkeit um mich zerfloss

Und ich träumte von Jahren, die ohne mich ziehn

Während ich ihre Liebe genoss

Und als ich dann endlich die Augen aufschlug

War ich greise dem Tode schon nah

Und das Wildfräulein, das mir mein Leben vortrug

Strich mir lächelnd und zärtlich durchs Haar

Und sie sprach: Sei nicht traurig und lausche dem Wind

Alles fließt, alles treibt, also halt dich bereit!

Mancher Augenblick flieht, wie ein Leben geschwind

In dem Zauber des Wildfräuleins und seiner Zeit

Und willst du es hören, so sag ich dir:

Wenn du weinen willst, wein!

Wenn du schreien willst, schrei!

Wenn du tanzen willst, tanze ein letztes Mal mit mir!

Und ich hauchte: Was soll ich denn weinen noch schrei’n?

Wäre ich in der Blüte der Jugend noch hier

Würd ich für ein Augenblick solchen allein

Gern mein Leben ein zweites Mal geben

Одного разу я заблукав глибоко в найтемнішому лісі

У пошуках будь-якого шляху

І коли я майже втратив надію, це вже було розглянуто

Незабаром я вийшов на галявину

Там світло заграло на хиткій траві

І серед квітів і папоротей

Дика пані сиділа гарна, як весняний день

Любив магію світу

А вона сказала: Не сумуй і слухай вітру

Все тече, все рухається, всьому свій час

Ніколи не забувайте, що ми діти моменту!

У моменту життя просто в запасі!

І якщо ти хочеш це почути, я тобі скажу:

Якщо хочеш піти, йди

Якщо хочеш залишитися, залишайся

Хочеш танцювати, танцюй зі мною!

Її очі такі чарівні, як фіалки такі блакитні

Її посмішка викликає найчуттєвіший захват

Її шкіра була як сніг, пахла медом і росою

А її волосся було, як сонячні промені

На своєму ніжному тілі вона не носила нічого, крім сукні

Тонко сплетений з жасмину та нарцисів

І вона потягла мене вниз, час минув

І поцілувати сльози з уст

А вона сказала: Не сумуй і слухай вітру

Все тече, все рухається, всьому свій час

Ніколи не забувайте, що ми діти моменту!

У моменту життя просто в запасі!

І якщо ти хочеш це почути, я тобі скажу:

Якщо хочеш піти, йди

Якщо хочеш залишитися, залишайся

Хочеш танцювати, танцюй зі мною!

Тож я легко віддався її обійням

Опустився на коліна дикої дами

І, що втішає, зникли з мене тривога і глузд

На клумбі з квітів і моху

Мені снилися літа й зими, що тікають

І реальність навколо мене розтанула

І я мріяв про роки, які минають без мене

Поки я насолоджувався її коханням

І коли я нарешті відкрила очі

Коли я був старий, я був уже близький до смерті

І дика жінка, яка розповіла мені моє життя

Посміхнись і ніжно поглади моє волосся

А вона сказала: Не сумуй і слухай вітру

Все тече, все пливе, тож готуйся!

Багато мить тікає так швидко, як життя

У магії дикої дами та його часу

І якщо ти хочеш це почути, я тобі скажу:

Хочеш плакати - плач!

Хочеш кричати, кричи!

Якщо хочеш танцювати, станцюй зі мною востаннє!

І я дихнув: чого я маю плакати чи кричати?

Якби я ще був тут у розквіті молодості

Чи був би я такий самотній на мить

З радістю віддам своє життя вдруге