Kopft ihn! - Versengold

Ich sprech vom Onkel Vladimir ein Furst aus aus ostlich Landen

Der hatte ein morbid Plasir das viele grauslich fanden

Denn hatte er Spaß daran, in seinen Lebenstagen

Seinen Untertanen ihre Kopfe abzuschlagen

Er hatte keine Hoflinge, er hatte keine Denker

Er hatte keine Dienerschaft, doch dafür dreißig Henker

Er zeigte niemals ein Gefühl bei Tag nicht und bei Nacht

Doch hat er jemand Tot gemacht, ja dann hat er gelacht

Und war er wutend irgendwem, hat glucklich er geschrien:

Kopft ihn!!!

Dann hat er liebevoll das Haupt auf einen Pfahl gepfanzt

Und dabei lang gelacht und auf das Toten Grab getanzt

Cha cha cha

So hat der Vladi ziemlich schnell sein Volke dezimiert

Denn Burger ham ihn prinzipiell nicht wirklich interessiert

So richtete er alle hin, in seinem Furstenstaat

Wer immer ihm in seinen Sinn und unter Augen trat

Er hatte funfzehn Ehen auch als Herrscher angestrebt

Doch hat kein Eheweib die Hochzeitnacht je uberlebt

Auch seine zwolf Geschwister hat er alle umgebracht

Und sie mit seinem Hackebeil ein Kopf kurzer gemacht

Und hat ihn jemand angeklagt, hat glucklich er geschrien:

Kopft ihn!!!

Dann hat er liebevoll das Haupt auf einen Pfahl geplanzt

Und dabei lang gelacht und auf das Toten Grab getanzt

Cha cha cha

So kam es eines Tages, dass das Volke sich erhob

Und mit seinen Flegeln hoch zur Furstenburge stob

Denn hatten alle uberall, zu Lande und zu Stadt

Sein kopfloses Handeln ein fur alle Male satt

So hatten sie ihn unbewacht im Burgsaal aufgespurt

Und ihn ohne Prozess indes zum Richtplatz hingefuhrt

Dort haben sie ihn alldieweil am Schopfe schnell gepackt

Und ihm mit seinem Hackebeil den Kopfe abgehackt

Man sagt, bevor sein Haupte viel hat glucklich er geschrien

Kopf ihn!!!

Dann hat das Volk sein Schadel hoch auf einen Pfahl gepflanzt

Unfassbar lang gelacht und auf das Furstengrab getanzt

Я про дядька Володимира, князя зі східних земель

У нього був хворобливий Пласир, який багатьом був жахливий

Тому що він насолоджувався цим у свої дні життя

Відрізати голови своїм підданим

У нього не було придворних, у нього не було мислителів

У нього не було слуг, а було тридцять катів

Він ніколи не виявляв жодних почуттів ні вдень, ні вночі

Але якщо вбив когось, то сміявся

А якщо й сердився на когось, то радісно кричав:

голову йому!!!

Потім він любовно поклав голову на стовп

І довго сміялися і танцювали на мертвій могилі

Ча-ча-ча

Тож Влади досить швидко знищили свій народ

Бо бургери його в принципі не дуже цікавлять

Так він стратив усіх у своїй княжій державі

Хто б не прийшов йому в голову і під очі

Ще як правитель він прагнув до п’ятнадцяти шлюбів

Проте жодна дружина так і не пережила шлюбну ніч

Він також убив усіх своїх дванадцятьох братів і сестер

І відрізав їй голову своїм тесаком

А якщо хтось його звинувачував, він радісно кричав:

голову йому!!!

Потім він любовно поклав голову на стовп

І довго сміялися і танцювали на мертвій могилі

Ча-ча-ча

Так сталося одного дня, що народ піднявся

І кинувся до Фюрстенбурга зі своїми цепами

Бо всі мали скрізь, і на дачі, і в місті

Втомився від його безголових дій раз і назавжди

Тому вони вистежили його без охорони в залі замку

І без суду повів його на місце розстрілу

Там вони швидко схопили його за волосся

І відрубав йому голову своїм тесаком

Кажуть, перед його головою багато він кричав радісно

голову йому!!!

Тоді люди посадили свої черепи високо на палицю

Неймовірно довго сміялися і танцювали на князівській могилі