Über den Fluss - Sopor Aeternus & The Ensemble Of Shadows

He woke up, as his flesh fell off … slice by slice,

Floating high up in the air, more than ten-thousand miles.

He said, he was crucified underneath a baneful sky,

Had nails through feet and hands,

Yes, also nails in his eyes.

In defiance of all living things he hang there … upside down,

His poor, vicious face almost touching the ground.

He knows well where he’s been,

Don’t let him in !!!

He claimed twelve-thousand crucifixes transformed

into distorted sombre trees,

Blood ran down their scarred trunks,

Gushed slowly dripping out of the leaves.

The offering gathered in a chalice, all golden,

Held by the dirty hands of a black-bearded man,

His face sheer spitefulness.

He knows well where he’s been;

So, don’t let him, don’t let him in …

Don’t let him in !!!

Він прокинувся, коли його м’ясо впало... шматочок за скибкою,

Летить високо в повітрі, понад десять тисяч миль.

Він сказав, що був розіп’ятий під згубним небом,

Мав нігті в ногах і руках,

Так, також цвяхи в очі.

Наперекір усьому живому, він висить там… догори ногами,

Його бідне злобне обличчя майже торкається землі.

Він добре знає, де він був,

Не впускайте його!!!

Він стверджував, що перетворено дванадцять тисяч розп’яття

в спотворені похмурі дерева,

Кров текла по їхніх стовбурах із шрамами,

Витікає повільно, капає з листя.

Жертва зібрана в чашу, усю золоту,

Утримується брудними руками чорнобривого чоловіка,

Його обличчя суцільна злоба.

Він добре знає, де він був;

Тож не пускай його, не пускай…

Не впускайте його!!!