Любить - Trilogy Soldiers

Скрежетом шестеренок, отдаваясь в пульсе,

Нежно так, на ухо, шепотом — слова о чувствах,

Кто мы, если не машины, когда мы не видим света?

И не чувствуем тепла родной планеты?

Любить так же просто как дышать и настолько же сложно,

Как выжимать сотку на тракторе по бездорожью,

Не просто компромисс, не просто безумная страсть!

Гораздо больше, чем опора, чтобы не упасть!

В пропасть ада одиночек, в графе счастье — прочерк,

В графе смысл — пустота, и градус выше к ночи!

Ни дочери, ни сына, холод из камина,

Мины кислые вокруг и нет мотива покорять вершины,

Ради той, ставшей для тебя живой водой,

Огнем и воздухом в окопах и в пустыне ледяной,

Порохом искрящимся сгорает жизнь, и только дым,

Развеется над местом, где ты мог когда быть любим…

Почувствуй раз и навсегда, пойми, что значит любить,

Выдай хоть сто определений чувства — синонима жизнь,

Не нужно игр, не нужно правил, рамок и законов,

Слушай лишь то, что бьется слева тихим фоном,

Ставь все на кон — увидишь вернется вдвойне!

Светлое бесконечное — дороже монет!

Дороже нет — стоит понять единственную истину,

Всего один глагол — «любить», а остальное вымысел!

Плевать на цинизм, верить, идти до последнего!

Горизонты не ждут, хоть и уходят медленно,

Мираж становится реальностью здесь и сейчас,

Все приходит к истокам, стоит только начать,

Потерявшись в иллюзиях, невозможно утратить,

То, чем являемся мы и все вокруг, кстати,

Любовь — значит любить, это не буквы и числа!

Просто пойми, никаких иных смыслов!

Когда тепло сердец — дает пламя согреться,

В холоде бетона свет двум укажет на дверцу,

Ведь вселенная слышит эти шаги в унисон,

Любить, значит, позволить, чтобы тебя унесло,

Чувство порывом ветра, пронося над домами,

Под куполом небосвода, касаясь звезд руками,

Остановятся стрелки, мир шагнет навстречу

Под переливами радуги — путь к сбыче мечт

И для чего же жить, если тепло чуждо?

Ведь мы все так привыкли искать выгоду в чувствах,

Взгляд глаз напротив, яд фраз наркотик,

И ворох черствых условий снова мосты разводит,

Там где потерян смысл, укрыт за атрибутами,

Нам не найти друг друга, эти тропы запутаны,

А ведь вовсе несложно лишь по течению плыть,

Отбросив стереотипы, просто любить…

Я знаю сложно, воспринимать ее как должное!

В отбликах голограмм, навязанных чешуйчатым источником,

В мире, где образ может быть как Отче наш — молитва на день,

Где любовь проверяют количеством ссадин,

Впадина подобно лунному кратеру вместо мотора,

Шоры по бокам и в голове автономные споры,

Кто ты?

К чему готов, когда уже поздно?

Менять взгляды, дабы перенабирать свое же прошлое!

Сложно ведь сходу находить отличия,

Между биохимическим процессом и сугубо личным!

Ты не ищи ее среди сотен, тысяч полотен,

Золота в болоте не найти ни при какой погоде!

Вот Она — чистая, не запачканная принципами,

Без поводов и доводов, без личностей,

Без угрызений и сомнений, искренна как слеза,

Будь смелым, и не дави на тормоза!

Скреготом шестерень, віддаючись у пульсі,

Ніжно так, на вухо, пошепки слова про почуття,

Хто ми, якщо не машини, коли ми не бачимо світла?

І не відчуваємо тепла рідної планети?

Любити так, просто як дихати і настільки складно,

Як вичавлювати сотку на тракторі по бездоріжжю,

Не просто компроміс, не просто божевільна пристрасть!

Набагато більше, ніж опора, щоб не впасти!

В прірву пекла одинаків, у графі щастя — прочерк,

У графі сенс — порожнеча, і градус вищий до ночі!

Ні дочки, ні сина, холод з каміна,

Міни кислі навколо і немає мотиву підкорювати вершини,

Заради тієї, що стала для тебе живою водою,

Вогнем і повітрям в¦окопах і в пустелі крижаної,

Порохом іскристим згоряє життя, і тільки дим,

Розвіється над місцем, де ти міг колись бути улюбленим.

Відчуй раз і назавжди, зрозумій, що означає любити,

Видай хоч сто визначень почуття — синонімне життя,

Не потрібно ігор, не потрібно правил, рамок і законів,

Слухай лише те, що б'ється зліва тихим тлом,

Став все на кін — побачиш повернеться подвійно!

Світле нескінченне — дорожче за монети!

Дорожче немає - варто зрозуміти єдину істину,

Лише одне дієслово — «любити», а інше вигадка!

Плювати на цинізм, вірити, йти до останнього!

Горизонти не чекають, хоч і йдуть повільно,

Міраж стає реальністю тут і зараз,

Все приходить до витоків, варто тільки почати,

Втратившись в ілюзіях, неможливо втратити,

Те, чим є ми і все навколо, до речі,

Любов - значить любити, це не букви і числа!

Просто зрозумій, жодних інших смислів!

Коли тепло сердець дає полум'я зігрітися,

У холодному бетоні світло двом вкаже на дверці,

Адже всесвіт чує ці кроки в Унісон,

Любити, значить, дозволити, щоб тебе забрало,

Почуття поривом вітру, проносячи над будинками,

Під куполом небосхилу, торкаючись зірок руками,

Зупиняться стрілки, світ зробить крок назустріч

Під переливами веселки - шлях до збуту мрій

І для чого ж жити, якщо тепло чуже?

Адже ми все так звикли шукати вигоду в почуттях,

Погляд очей навпроти, отрута, наркотик,

І ворох черствих умов знову мости розводить,

Там де втрачено сенс, прихований за атрибутами,

Нам не знайти один одного, ці стежки заплутані,

А адже зовсім нескладно лише за течією плисти,

Відкинувши стереотипи, просто любити.

Я знаю складно, сприймати її як належне!

У відбликах голограм, нав'язаних лускатим джерелом,

У світі, де образ може бути як Отче наш — молитва на день,

Де кохання перевіряють кількістю садна,

Впадина подібно до місячного кратера замість мотора,

Шори з боків і в голові автономні суперечки,

Хто ти?

До чого готовий, коли вже пізно?

Міняти погляди, щоб перенабирати своє минуле!

Адже важко відразу знаходити відмінності,

Між біохімічним процесом і суто особистим!

Ти не шукай її серед сотень, тисяч полотен,

Золота в болоті не знайти ні за якої погоди!

Ось Вона - чиста, не забруднена принципами,

Без приводів і доводів, без особистостей,

Без докорів і сумнівів, щира як сльоза,

Будь сміливим, і не тисни на гальма!