Бумеранг - Trilogy Soldiers

Плевать когда, откуда, кто и какого ранга.

Любое действие твое вернется бумерангом

В обратку в полной мере не менее, не более

Посееное - пожинай, орудуй разумом и волею.

Любовью все пронизано, но разной степенью,

Она есть в том кто к цели прет, и в том кто на краю.

С ключами кто то не откроет, кто то без них вышебет дверь,

Выход выбирай сам или все также в судьбу верь.

Отразит мир, желания, и мысли,

И станет явью что не в планах пылясь в папках "Мечты"

Необьяснимые факты, выгоревший пиксель.

А окружение твое - это и есть ты!

Искустнее бросок, точней возврат,

Ты силой задаешь ту траекторию полета.

Адрес - адресат, чем осознанней твой шаг.

Неждал?

Но распишись и получи - вот он.

Сказки закончились, реальность здесь и сейчас,

Прими как факт, от боли адской рыча,

Теперь не уйти просто так,

Выхватить за все будь любезен, за все поступки грешные.

Мир настолько тесен, что еще встретишься железно,

С каждым кому боль причинил, не спросив зачем,

С каждым кто опоры не нашел в твоем плече,

И бумерангом мимо ушей пронесутся слова.

Открыта в твоей книге жизни новая глава

Потом на пальцах холодком на затылке, сжатым сердцем,

Вернутся все проступки в обратку тебе по инерции.

Задыхаясь от одиночества, прячась в себе.

Ты быть может найдешь истоки своих всех бед,

Окунувшись в догадки сверх меры боль познав.

Признав жестокую правду и жизнь дерьмом не назвав,

Отчаяно в омут с головой бросаешся вновь,

Также получишь бумерангом, но уже любовь.

Свет вытесняет тьму, добро не знает зла,

Вселенная одна, громче грозы и тише сна.

Не близок путь к заветной цели в глубине себя,

Отражение равно углу падения луча.

Свет вытесняет тьму, добро не знает зла,

Вселенная одна, громче грозы и тише сна.

Не близок путь к заветной цели в глубине себя,

Отражение равно углу падения луча.

И ты уже другой.

Взгляд чистый, осознанный.

Эквивалент добра со свистом режет воздух.

Заряд не рвется обратно по траектории тойже,

Чувствуешь силу в руках?

Ведь ты теперь можешь больше!

Источающий зло, плюнув в зеркало желчью,

Ее получит обратно градом тяжелых увечий.

Задыхаясь в пыли собственных разрушений,

В плену поступков и мыслей петлю затянет на шее.

Мир суров и прекрасен, добр и жесток,

Каждый твой сделаный выбор он умножает на сто,

Непреступные стены, или же строить мосты,

Ты получаешь сегодня за свой вчерашний посыл.

Так мало думал, так многого хотел,

И кажется что почти умер, но узрел новый предел.

Закрытыми ставнями не обидеть солнца,

Когда сомкнутся веки, свет опять к тебе вернется.

Посылаю миру всю свою любовь,

Даже когда когда он в ярости и способен реками лить кровь.

Посылаю океан тепла,

Всегда когда он разрушает сам себя возраждаясь из пепла.

Мы одиноки только потому, что суть - одно,

Единство, наш с тобой билет в забытое кино.

Принимаю только то что заслужил,

И не всегда за что то, ведь порою что то для чего то происходит.

Это тоже риск, мало сказать "Держись",

Протягивая руку помощи - всегда стучись!

Мое слово - проснись!

Неважно где, когда, зачем и чья,

Всегда первостепенна лишь сама жизнь.

Свет вытесняет тьму, добро не знает зла,

Вселенная одна, громче грозы и тише сна.

Не близок путь к заветной цели в глубине себя,

Отражение равно углу падения луча.

Свет вытесняет тьму, добро не знает зла,

Вселенная одна, громче грозы и тише сна.

Не близок путь к заветной цели в глубине себя,

Отражение равно углу падения луча.

Начхати коли, звідки, хто і якого рангу.

Будь-яка дія твоя повернеться бумерангом

У зворотному повною мірою не менше, не більше

Посіяне - пожинай, орудуй розумом і волею.

Любов'ю все пронизано, але різним ступенем,

Вона є в тому, хто до мети пре, і в тому хто на краю.

З ключами хтось не відчинить, хтось без них вищить двері,

Вихід вибирай сам чи все також у долю вір.

Відобразить світ, бажання і думки,

І стане дійсністю що не в планах припадати пилом в папках "Мрії"

Незрозумілі факти, що вигорів піксель.

А оточення твоє – це і є ти!

Вправніше кидок, точніше повернення,

Ти силоміць задаєш ту траєкторію польоту.

Адреса - адресат, чим усвідомленіший твій крок.

Не чекав?

Але розпишись і отримай - ось він.

Казки закінчилися, реальність тут і зараз,

Прийми як факт, від болю пекельного ричання,

Тепер не піти просто так,

Вихопити за все будь ласка, за всі вчинки грішні.

Світ настільки тісний, що ще зустрінешся залізно,

З кожним кому біль завдав, не спитавши навіщо,

З кожним хто опори не знайшов у твоєму плечі,

І бумерангом повз вуха пронесуться слова.

Відкрито у твоїй книзі життя новий розділ

Потім на пальцях холодком на потилиці, стисненим серцем,

Повернуться всі провини в обратку тобі за інерцією.

Задихаючись від самотності, ховаючись у собі.

Ти можеш знайдеш витоки своїх усіх бід,

Занурившись у здогади надміру біль пізнавши.

Визнавши жорстоку правду і життя лайном не назвавши,

Відчайдушно у вир із головою кидаєшся знову,

Також отримаєш бумерангом, але вже кохання.

Світло витісняє пітьму, добро не знає зла,

Всесвіт один, голосніше за грозу і тихіше сну.

Не близький шлях до заповітної мети у глибині себе,

Відображення дорівнює куту падіння променя.

Світло витісняє пітьму, добро не знає зла,

Всесвіт один, голосніше за грозу і тихіше сну.

Не близький шлях до заповітної мети у глибині себе,

Відображення дорівнює куту падіння променя.

І ти вже інший.

Погляд чистий, усвідомлений.

Еквівалент добра зі свистом ріже повітря.

Заряд не рветься назад траєкторією тієї ж,

Відчуваєш силу в руках?

Ти ж тепер можеш більше!

Той, що витікає зло, плюнув у дзеркало жовчю,

Її отримає назад градом важких каліцтв.

Задихаючись у пилу своїх руйнувань,

У полоні вчинків та думок петлю затягне на шиї.

Світ суворий і прекрасний, добрий і жорстокий,

Кожен твій зроблений вибір він множить на сто,

Незлочинні стіни, або ж будувати мости,

Ти отримуєш сьогодні за своє вчорашнє посилання.

Так мало думав, так багато хотів,

І здається, що майже помер, але побачив нову межу.

Закритими віконницями не образити сонця,

Коли зімкнуться повіки, світло знову повернеться до тебе.

Посилаю світові все своє кохання,

Навіть коли він лютий і здатний річками лити кров.

Посилаю океан тепла,

Завжди коли він руйнує сам себе, заперечуючи з попелу.

Ми самотні лише тому, що суть – одне,

Єдність, наш з тобою квиток у забуте кіно.

Приймаю тільки те, що заслужив,

І не завжди за що те, адже часом щось для чого відбувається.

Це теж ризик, мало сказати "Тримайся",

Простягаючи руку допомоги - завжди стукайся!

Моє слово - прокинься!

Не має значення де, коли, навіщо і чия,

Завжди першорядне лише саме життя.

Світло витісняє пітьму, добро не знає зла,

Всесвіт один, голосніше за грозу і тихіше сну.

Не близький шлях до заповітної мети у глибині себе,

Відображення дорівнює куту падіння променя.

Світло витісняє пітьму, добро не знає зла,

Всесвіт один, голосніше за грозу і тихіше сну.

Не близький шлях до заповітної мети у глибині себе,

Відображення дорівнює куту падіння променя.