Спойлер - The Meto

Привет!

Я здесь твой самый тихий пассажир

Это был нелегкий путь, знаю, куда теперь спешить, мой друг?

Уже закончен бой, ты догадался уже, кто я?

Мой голос под твоей черепною коробкой стонет,

Кричит апатией, болью и паранойей,

Он с каждым днем все громче и отчетливее воет,

Он жаждет крови!

Зачем тебе бороться с безысходностью и болью,

Вот твои демоны, они тебя укроют,

И будут защищать тебя в борьбе с самим собою,

Если позволишь.

Ну, а пока,

Я просто жалкий шёпот твоего моря

Пучины самых отвратительных историй

В которых нужно вновь остановить Метагероя

Но мы не остановим зло.

[СПОЙЛЕР]

Теперь ты понимаешь, всё начнется снова вскоре

Тебе знаком финал твоих пустых историй

Однообразных, мрачных, но удивительных.

Только по-своему.

Как это грустно - знать, что время тает,

Пришла пора сказать: "Прощай!"

своим мечтаниям,

И ехать в путь наперекор своих желаний, но,

К чему скитания?

Ты не один!

Я здесь, твой самый тихий пассажир!

Это будет долгий путь, знаю, зачем тебе идти теперь?

Тебе известно всё, зачем ты рушишь мир свой?

Иди со мной!

Не становись одним из своих глупых копий,

Пусть не страшит тебя город грусти и фобий.

Ведь только так можно выстоять при условии,

Что пустота убьёт всех.

[СПОЙЛЕР]

Вітаю!

Я тут твій найтихіший пасажир

Це був нелегкий шлях, знаю, куди тепер поспішати, мій друже?

Вже закінчено бій, ти вже здогадався, хто я?

Мій голос під твоєю черепною коробкою стогне,

Кричить апатією, болем та параноєю,

Він з кожним днем ​​все голосніше і виразніше виє,

Він прагне крові!

Навіщо тобі боротися з безвихіддю та болем,

Ось твої демони, вони тебе вкриють,

І будуть захищати тебе у боротьбі із самим собою,

Якщо дозволиш.

Ну, а поки що,

Я просто жалюгідний шепіт твого моря

Пучини найогидніших історій

У яких потрібно знову зупинити Метагероя

Але ми не зупинимо зло.

[СПОЙЛЕР]

Тепер ти розумієш, все почнеться знову незабаром

Тобі знайомий фінал твоїх порожніх історій

Одноманітні, похмурі, але дивовижні.

Тільки по-своєму.

Як це сумно - знати, що час тане,

Настав час сказати: "Прощавай!"

своїм мріям,

І їхати в дорогу наперекір своїх бажань, але,

Навіщо поневіряння?

Ти не один!

Я тут, твій тихий пасажир!

Це буде довга дорога, знаю, навіщо тобі йти тепер?

Тобі відомо все, навіщо ти руйнуєш свій світ?

Іди зі мною!

Не ставай одним зі своїх дурних копій,

Нехай не лякає тебе місто смутку та фобій.

Адже тільки так можна вистояти за умови,

Що порожнеча вб'є всіх.

[СПОЙЛЕР]