Акт 2. Голос совести - The Meto

Голос совести.

И часто ты прислушивался к Голосу совести?

Не знаешь?

Жаль, что ты меня не послушал.

Я не ожидал от тебя столь необдуманного поступка, но теперь уже ничего не поделать.

Город ждёт своих героев.

Он так широко открыл для вас свои двери, что вам даже пришлось перебить стражу, чтобы войти.

Какое изысканное гостеприимство, не правда ли?

О, прости, что задел твои чувства, ты думал, что тебя там ждут, что все они нуждаются в твоей помощи?

Сюрприз!

Всё как раз наоборот, ты и есть главный враг Города.

А Голос Совести тебе разве не сказал?

Что ж, поверь, это далеко не все сюрпризы

Я не буду раскрывать тебе все карты, теперь это уже не в моих интересах.

Скоро ты сам все поймешь.

Но, позволь мне потешить моё больное любопытство.

Голос совести уже рассказал тебе одну очень интересную особенность Города и его обитателей?

Нет?

Ну, тогда не смею Вас больше задерживать.

Приятного путешествия.

(Смех)

Голос совісті.

І часто ти дослухався Голосу совісті?

Не знаєш?

Жаль, що ти мене не послухав.

Я не чекав від тебе такого необдуманого вчинку, але тепер уже нічого не вдієш.

Місто чекає на своїх героїв.

Він так широко відчинив вам свої двері, що вам навіть довелося перебити варту, щоб увійти.

Яка вишукана гостинність, чи не так?

О, пробач, що зачепив твої почуття, ти думав, що на тебе там чекають, що всі вони потребують твоєї допомоги?

Сюрприз!

Все навпаки, ти і є головний ворог Міста.

А Голос Совісті тобі хіба не сказав?

Що ж, повір, це далеко не всі сюрпризи

Я не розкриватиму тобі всі карти, тепер це вже не в моїх інтересах.

Скоро ти сам усе зрозумієш.

Але, дозволь мені потішити мою хвору цікавість.

Голос совісті вже розповів тобі одну дуже цікаву особливість Міста та його мешканців?

Ні?

Ну тоді не смію Вас більше затримувати.

Приємної подорожі.

(Сміх)