Spottgesang Einer Elfe - Stillste Stund

«Kleine lästige Biester», dachte ich

Umschwirrten mich, um ihre eitrigen Stacheln

In meinem Fleisch zu versenken und einen Teil

Meiner Lebenskraft zu der ihren zu machen

Blut, Fleisch — war ich Fleisch und Blut?

Etwas schoss mir durch den Kopf:

Als meine Augen einmal grell geblendet wurden

War es wirklich ein Blitz?

Und war das Grollen in meinen Ohren

Wirklich der dem Blitz folgende Donner?

Oder war ich nur meine eigene Einbildung

Erschaffen durch mein eigenes Bedürfnis —

Oder gar durch das eines anderen?

Was war ich?

Und was war zuerst?

Der Gedanke an mich oder mein Selbst?

Und wenn nicht mein Selbst, wer hatte

Dann jenen Gedanken wie ein Feuer entfacht?

Ich denke, also bin ich… vielleicht nur erdacht?

Ich konnte es dennoch genießen

Dem Donner zu lauschen und den Regen

Auf meinem Fell zu spüren

Ich konnte das immer genießen

Doch es waren keine Mücken an jenem Tag

Nie werde ich diese feinen

Zerbrechlichen Gestalten vergessen

Die mich neugierig anstarrten

Dabei miteinander tuschelten

(Kann er uns sehen?

Er hat das Auge dafür

Aber er hat nie geträumt!

Er muss schlafen.

Er muss träumen

Schlafe!

Träume!

Erkenne, was uns bindet, in deinen Träumen!

Oder glaubst du etwa, dass dies schon alles war?)

«Набридливі звірята», — подумав я

Крутилися навколо мене, навколо своїх наповнених гноєм хребтів

Зануритися в мою плоть і частину

Щоб моє життя змусило її

Кров, плоть — хіба я плоть і кров?

Щось спало мені на голову:

Коли мені колись засліпили очі

Чи справді це була блискавка?

І шуміло в моїх вухах

Невже той грім, що йде за блискавкою?

Або я була лише власною уявою

Створено моєю власною потребою —

Чи навіть через когось іншого?

що я був

А що було першим?

Думка про мене чи про себе?

І якщо не я, то хто мав

Тоді запалив цю думку, як вогонь?

Я думаю, отже, я... може, просто вигадав?

Я все ще міг цим насолоджуватися

Слухаючи грім і дощ

Відчути на моєму хутрі

Я завжди міг насолоджуватися цим

Але в той день комарів не було

Мені ніколи не буде так добре

Забудьте про тендітні форми

Дивився на мене з цікавістю

Поки шепочуться між собою

(Він може нас бачити?

Він має на це око

Але він і не мріяв!

Він повинен спати.

Він напевно мріє

Спати!

Мрії!

Упізнай, що пов’язує нас у твоїх мріях!

Або ти думаєш, що це все?)