Das Ende Aller Sehnsüchte - Stillste Stund

Es gibt Erinnerungen an dich

Schön wie der Tod es ist

Und dort kann auch nur der Ort liegen

Wo der schmale Fluss der Wirklichkeit

In das weite Meer der Träume mündet

Hab nie in deine Augen blicken können

Doch scheint es etwas zu geben

Was ich in ihnen zu sehen glaubte

Hab nie Deine Haut berühren dürfen

Doch meine ich, mich an ihre Zartheit zu erinnern

Sag mir was das ist!

Ist das das Ende aller Sehnsüchte?

Verschwimmen mir Leben und Tod?

Ist das das Ende aller Sehnsüchte?

Strömt hier der Fluss ins Meer?

Hab dir nie eine Blume ins Haar stecken

Nie mit ihren Blütenblättern deinen Hals streicheln können

Doch ist mir, als wäre es gerade so gewesen

Hab nie ein Lächeln auf deinen Lippen erblicken dürfen, sie nie geküsst

Doch glaubte ich, sie auf den meinen zu spüren

Sag mir was das ist!

Hab dir nie sagen können, was mein Herz erfüllt

Doch spüre ich Dein Wissen um diese Dinge

Hinweg durch die Weiten, die uns trennen

Wann kommst du in meinen Arm zur letzten Ruh?

In meinem Herzen bist nur du. Nur du

Ist der Fluss eines unbeschwerten Lebens nicht ein seichtes Wasser?

Doch es gibt das Meer, gleich dem Tode erhaben und tief

Der Strom dorthin sollte wie ein ungebrochenes Streben sein

Liegen doch in der Vereinigung mit der Tiefe

Die Auflösung, die Erlösung — und das Ende aller Sehnsüchte

Є спогади про тебе

Прекрасна, як смерть

І там може бути тільки розташування

Де вузенька річка реальності

Вливається в широке море мрій

Ніколи не доводилося дивитися тобі в очі

Але, здається, щось є

Те, що я думав, я побачив у них

Ніколи не торкався вашої шкіри

Але, здається, я пам’ятаю її ніжність

Скажи мені, що це таке!

Хіба це кінець усім прагненням?

Чи розмиваю я життя і смерть?

Хіба це кінець усім прагненням?

Чи впадає тут річка в море?

Ніколи не ставте квітку у волосся

Ніколи не зможете попестити свою шию своїми пелюстками

Але мені здається, що це було просто так

Ніколи не бачив посмішку на твоїх губах, ніколи не цілував їх

Але я думав, що відчуваю їх на своєму

Скажи мені, що це таке!

Я ніколи не міг би сказати тобі, що наповнює моє серце

Але я відчуваю, що ви знаєте ці речі

Геть через простори, що розділяють нас

Коли ти відпочинеш у моїх обіймах?

У моєму серці є тільки ти, тільки ти

Хіба річка безтурботного життя не мілководдя?

Але є море, високе і глибоке, як смерть

Потік до нього має бути схожим на безперервне прагнення

Адже вони лежать у союзі з глибиною

Розпад, спокут — і кінець усіх прагнень