Geist-Dämmerung - Stillste Stund

Du bist meine Schöpfung, meine Kreatur

Durch meinen Geist erdacht

Durch meine Hand geformt:

Dein Fleisch, dein Blut, dein Trieb zu überleben

Meine Nahrung ist das Erdachte

Mein Bedürfnis schuf jede einzelne Faser deiner Existenz

Dein Wesen, dein Bewusstsein

Doch was zunächst als ein paradoxes Gedankenspiel begann

Nahm schon bald eine eigenständige Entwicklung

Ganz so, als wärst du nicht länger nur

In einem Winkel meiner Phantasie existent

Und als wäre dies nicht schon genug

Fingst du an, dir darüber klar zu werden

Dass du imaginär sein könntest

So waren wir es und werden es wohl immer sein:

Zwei in Einem

Ти моє створіння, моє створіння

Задумане моїм розумом

Сформовано моєю рукою:

Твоя плоть, твоя кров, твоє бажання вижити

Моя їжа — уявна

Моя потреба створила кожну частину твого існування

Твоє буття, твоя свідомість

Але те, що спочатку починалося як парадоксальна гра розуму

Незабаром взявся за самостійну розробку

Ніби ти більше не справедливий

Існує в куточку моєї уяви

І наче цього було замало

Ви починаєте розбиратися в цьому?

Щоб ти міг бути уявним

Такими ми були і, мабуть, завжди будемо:

Два в одному