Fraß Oder Fresser - Stillste Stund

Mein Fell stellte sich auf, als ich das erste Mal

Aus dem Dunkel der Nacht hervortrat

Es war wie die Erlösung von einer langen Zeit

In einer tauben Haut

Umrissen von Gerüchen, Geräuschen

Undunzähligen weiteren Wahrnehmungen

Gewann die Nacht um mich herum

Schnell an Bedeutung

Meine Haut prickelte vor Wonne

Unter dem dichten, schwarzen Fell

Mir war danach zumute einen langen

Durchdringenden Schrei zu entfesseln

Der Welt zu bekunden, dass ich nun war

Um die mir eigenen Kräfte und Fähigkeiten

An ihr zu erproben

Schon bald hing ein Geruch in der Luft

Wie ein tödliches Gas

Das mir die Sinne vernebelte

Und meine Fähigkeit zum Urteilen

Erheblich einschränkte

(Komm!)

Ich spannte meinen Gehörsinn bis zum Äußersten

Während ich meinen Raumsinn durch den Wald schickte

(Worauf wartest du?)

Einem Gefühl, das ich nicht in Frage stellte, folgend

Drang ich tiefer in den Wald vor — immer tiefer…

Dann halt!

Auf einer Lichtung stand ein Geschöpf

Es schien etwas zu ahnen.

Die großen dunklen Augen

Streiften ängstlich über die Büsche

Seine erregenden Ausdünstungen

Schienen den ganzen Wald zu erfüllen

Und wollten mir schier die Sinne rauben

Mich gelüstete nach der atmenden

Fleischigen Gestalt, die angestrengt horchte

Ich pirschte mich weiter an sie heran

Immer näher…

Sauber packte ich das Geschöpf

Riss es aus dem Mittelpunkt seines Netzes

Aus Schwingungen, die mein Raumsinn wahrnahm

Und schlug meine Krallen tief in das feste Fleisch

Eines erstaunlich lebendigen Körpers

Ein rascher Biss hinter den Kopf

Und die Ruhe kehrte in den von

Schrillen Schreien aufgewühlten Wald zurück

In heißen Stößen schoss das Blut aus dem Körper

Und trug bald den letzten Atemzug mit sich fort

Die Augen vertrübten sich

Die Natur ist gnädig und das Entsetzen

Hat eine unbeschreibliche Schönheit!

(Alles Leben ist Raub. Fraß oder Fresser wirst du sein!)

Моє хутро встало, коли я вперше його отримав

Вийшов із темряви ночі

Це було як порятунок з давніх часів

В онімілій шкірі

Окреслений запахами, звуками

Безліч інших уявлень

Виграв ніч навколо мене

Швидко за важливістю

Моя шкіра пощипала від захвату

Під густим чорним хутром

Після цього я відчував себе довгим

Випустіть пронизливий крик

Щоб оголосити світові, що я зараз

Про мої власні сили та здібності

Приміряти її

Незабаром у повітрі почувся запах

Як смертоносний газ

Це затьмарило мої почуття

І моє вміння судити

Значно обмежено

(Приходь!)

Я розтягнув слух до межі

Як я посилав своє відчуття простору через ліс

(На що ти чекаєш?)

Слідуючи відчуттям, я не ставив під сумнів

Я проник глибше в ліс - все глибше...

Тоді зупинись!

На галявині стояла істота

Здавалося, щось підозрював.

Великі темні очі

Тривожно прогулювався по кущах

Його збудливий видих

Здавалося, заповнив увесь ліс

І мало не хотів позбавити мене розуму

Я жадав дихального

М’ясиста постать уважно слухає

Я продовжував переслідувати її

Наближаючись…

Я акуратно схопив істоту

Вирвав його з центру мережі

Від вібрацій, які відчувало моє відчуття простору

І впив пазурі глибоко в тверду плоть

Дивовижно живе тіло

Швидкий укус за голову

І спокій повернувся в о

Високі крики здригали ліс назад

Кров вибивалася з тіла гарячими поривами

І незабаром поніс з собою останній подих

Очі помутніли

Природа милосердна і жахлива

Має невимовну красу!

(Все життя — грабіж. Ти будеш їдкою чи їжею!)