Auflösung Und Erlösung - Stillste Stund

Ich spürte nichts mehr.

Mein Geist war frei

Frei von seiner materiellen Last, von Zeit, Raum

Ich glaube, dass sich meine Seele nicht lange

Gewunden hatte, um jenen Körper zu verlassen

Alles schien auseinander zu brechen, als lebte es

Nur noch in den Gedanken eines schwindenden Geistes

Vielleicht deines aus meiner Existenz

Schwindenden Geistes.

Es war wunderschön!

(Du stirbst) Ja

(Es ist nicht das erste Mal)

(Doch du bist nicht allein. Wir sind bei dir)

Ich weiß.

Ihr ward es von Anfang an

(Seit dem ersten Moment deiner Existenz)

Ihr ward das Funkeln!

So viele Bilder zogen an mir vorüber

Bilder, Erinnerungen, Gefühle.

Es waren so viele Bilder

Das allererste Bild?

War ein blutverschmierter Körper

Den ich unter mir auf dem Waldboden liegen sehen konnte…

Я більше нічого не відчував.

Мій розум був вільний

Вільний від свого матеріального тягаря, від часу, простору

Я вірю, що моя душа довго не протримається

покинути це тіло

Здавалося, що все розвалилося, наче живе

Тільки в думках згасаючий дух

Можливо, твоє з мого існування

згасаючий дух.

Це було чудово!

(Ти помреш) Так

(Це не вперше)

(Але ти не один. Ми з тобою)

Я знаю.

Це був ти з самого початку

(З першого моменту твого існування)

Ти був блиском!

Так багато образів пройшли повз мене

Картини, спогади, почуття.

Було так багато малюнків

Найперше фото?

Було замазане кров'ю тіло

Який я міг бачити, лежачи на лісовій підстилці піді мною...