Зверь - Шмели

С ветром пришла,

Из холодных снов,

Клеймом вечной власти,

Страсти полна,

Но тенью колдовства,

Проклято счастье

Твою душу вкусить сердцем велено,

Делай, как знаешь,

В мир людей, закрывая дверь,

Я навеки твой зверь.

Ах, поцелуй,

Яд желанных губ,

И зверем будешь…

Ты не горюй,

Ведь лишь одну любовь

Век не забудешь…

Твою душу вкусить сердцем велено,

Делай, как знаешь,

В мир людей, закрывая дверь,

Я навеки твой зверь.

Оборотень!

Но утро не придёт…

Ночью стал день.

З вітром прийшла,

З холодних снів,

Клеймом вічної влади,

Пристрасті сповнена,

Але тінню чаклунства,

Прокляте щастя

Твою душу скуштувати серцем велено,

Роби як знаєш,

У світ людей, зачиняючи двері,

Я навіки твій звір.

Ах, поцілунок,

Отрута бажаних губ,

І звіром будеш…

Ти не горюй,

Адже лише одне кохання

Століття не забудеш…

Твою душу скуштувати серцем велено,

Роби як знаєш,

У світ людей, зачиняючи двері,

Я навіки твій звір.

Перевертень!

Але ранок не прийде…

Вночі став день.