Волчица - Шмели

Обнажили плечи чёрные леса,

Обуздали ветер ягоды-глаза,

Отпускает вечер звёзды на покой,

А луна смеётся над землёй

II Потерялись мысли в высохшей траве

Обнимая небо, прислонись к земле

Звери с леса вышли, да собрались в круг

Возьми волчью лапу, он твой друг

Как волчица серая позовёт,

Что не спится, милая, луна встаёт,

Ты прогони в эту ночь,

Ты прогони страх прочь!

III

Да запляшут звезды, как ударит гром,

Время остановится, станет горе сном

Не бывает пепла на сердце без огня

Знай, природа — истина твоя!

Оголили плечі чорні ліси,

Приборкали вітер ягоди-очі,

Відпускає вечір зірки на спокій,

А місяць сміється над землею

II Втратилися думки у висохлій траві

Обіймаючи небо, притулиться до землі

Звірі з лісу вийшли, та зібралися в круг.

Візьми вовчу лапу, він твій друг

Як вовчиця сіра покличе,

Що не спиться, мила, місяць встає,

Ти прожени цієї ночі,

Ти прожени страх геть!

III

Та запляшать зірки, як ударить грім,

Час зупиниться, стане горе сном

Не буває попелу на серці без вогню

Знай, природо - істина твоя!