Женщина-птица - Шмели

Ты все брел из ниоткуда

Дальше в никуда,

Ты мечтал в небесное чудо,

Невесту из греха.

Так и сталось, явилась луною,

Сладким оборотнем, чистою звездой.

Ночью в твою страсть обратится,

Поцелует и простится…

Женщина-птица.

Ты желал опять повстречаться

С избранной своей,

Ты пустился в поиски счастья,

Бесконечность дней.

Так и сгинул на годы, навеки,

Пробираясь сквозь безбрежные реки.

До сих пор прилетает гоститься

Неба влюбленных царица…

Женщина-птица.

Ти все брів з нізвідки

Далі в нікуди,

Ти мріяв у небесне диво,

Наречену з гріха.

Так і сталося, з'явилася місяцем,

Солодким перевертнем, чистою зіркою.

Вночі в твій пристрасть звернеться,

Поцілує і проститься...

Жінка птах.

Ти бажав знову зустрітися

З обраною своєю,

Ти пустився в пошуки щастя,

Нескінченність днів.

Так і згинув на роки, навіки,

Пробираючись крізь безкраї річки.

Досі прилітає гостювати

Небо закоханих цариця.

Жінка птах.