Женщина – летучая мышь - Шмели

Небо за ночью спрячет грехи

В чёрную тень с убивающим взглядом.

Желанья лихи,

Увидеть её и остаться с ней рядом…

Зачем тебе знать имя её,

Услышав дыханье сквозь ночную тишь.

Она всё поймёт,

Королева чердаков и крыш…

Женщина-Летучая Мышь!

И словно ночь никогда не прошла,

И грозные тучи по преданной лжи.

Она ушла,

Оставив лишь миг, ты им дорожи…

А миг будет длиться сотни веков,

Из древа жизни колотят гроб,

Ну вот ты готов

Бродить и искать по распятию троп…

Женщину-Летучую Мышь!

Небо за ніччю сховає гріхи

У чорну тінь з убиваючим поглядом.

Бажання лихи,

Побачити її і залишитися з нею поруч…

Навіщо тобі знати її ім'я,

Почувши подих крізь нічну тишу.

Вона все зрозуміє,

Королева горищ і дах…

Жінка-Летюча Миша!

І ніби ніч ніколи не минула,

І грізні хмари по відданої брехні.

Вона пішла,

Залишивши лише мить, ти ним дорожі...

А мить триватиме сотні століть,

З древа життя б'ють труну,

Ну ось ти готов

Бродити і шукати по розп'яттю стежок.

Жінку-Летючу Мишу!