Я обернусь огнем - Шмели

Теплый ветер в губы, сирень, но обманута,

Выйдет к дому желтому коричневая тень.

Напротив взгляд неглупый, но давно уже помянутый,

Вопьется прямо в душу, как звезды седой олень.

Я обернусь огнем и согрею остывшие глаза,

Я обернусь дорогой и останусь с тобою навсегда.

Потечет вода в костер угасающий,

Намокнет насквозь платьице, да только изнутри.

На месте, где была звезда, камень сверкающий

Марсиан спустился, пора вкусить Земли.

Припев:

Я обернусь огнем и согрею остывшие глаза,

Я обернусь дорогой и останусь с тобою навсегда…

И пусть сердце оставляет следы

Никогда не высыхающей крови,

И пусть ложные взбредут тебе мечты

Никогда не проходящей боли.

Черту не помнить, не видеть и не знать,

Закусить солены м и веселым огурцом.

С рюмкой по течению и слезы собирать,

Плечом к плечу с тернистым венцом.

Припев.

Припев.

Теплий вітер у губи, бузок, але обманута,

Вийде до жовтого коричнева тінь.

Навпаки погляд недурний, але давно вже згаданий,

Віп'ється прямо в душу, як зірки сивий олень.

Я обернуся вогнем і зігрію охололі очі,

Я обернуся дорогою і залишуся з тобою назавжди.

Потече вода в вогнище згасаючий,

Намокне наскрізь сукню, та тільки зсередини.

На місці, де була зірка, камінь блискучий

Марсіан спустився, настав час скуштувати Землі.

Приспів:

Я обернуся вогнем і зігрію охололі очі,

Я обернуся дорогою і залишуся з тобою назавжди…

І нехай серце залишає сліди

Ніколи не висихаючої крові,

І нехай хибні прийдуть тобі мрії

Ніколи не проходить болю.

Чорту не пам'ятати, не бачити і не знати,

Закусити солони м і веселим огірком.

З|із| чаркою за|із|з|із|сльози збирати,

Пліч-о-пліч з тернистим вінцем.

Приспів.

Приспів.