Вьюга - Шмели

Ветер чужой, пропитанный огнем,

Страх, заражённый тревогой.

Храм святой, пронизанный мечом,

И судеб оборванных дорога.

Припев:

Вьюгой замело ратное полюшко,

Да пронзит копьем — скорбная долюшка.

Вьюгой замело милого оченьки,

Разложили крестики смертушки-доченьки

Так жадно!

Пепел и стон, разбитая мечта,

Кипит, бурлит слепая злоба.

Не в рай, а в ад всех привела

И судеб оборванных дорога.

Припев.

А поутру летали ангелы,

Собрали душ так много.

не уйти им из гаснущей жары,

И судеб изорванных дорога.

Припев.

Вітер чужий, просочений вогнем,

Страх, заражений тривогою.

Храм святий, пронизаний мечем,

І суд обірваних дорога.

Приспів:

Завірюхою замело ратне полюшко,

Так пронзить списом - скорботна дошка.

Завірюхою заміло милого вельми,

Розклали хрестики смертечки-донечки

Так жадібно!

Попіл і стогін, розбита мрія,

Кипить, вирує сліпа злість.

Не в рай, а в ад усіх привела

І суд обірваних дорога.

Приспів.

А вранці літали ангели,

Зібрали душ так багато.

не піти ним із гаснучої спеки,

І суд розірваних дорога.

Приспів.