Раны - Шмели

Дождь.

Луна.

Дорога спит.

Кому — весна, кому — безразлично…

Летит моя машина,

Так всё прозаично.

Ночь без сна, капли врозь

Со стекла.

Жить и не помнить,

Брось в густую бездну,

Жизнь не помнить.

Я продал весь рай за целый миг с тобой.

Я продал весь рай, я не вернусь домой, где покой.

Я зализывать стану раны от обиды.

Вот и всё, окончен путь.

Счастье пьёт время из сердца,

Не вернуть, лишь остаётся

Захлопнуть в машине дверцу.

Дощ.

Місяць.

Дорога спить.

Кому - весна, кому - байдуже ...

Летить моя машина,

Так все прозаїчно.

Ніч без сну, краплі нарізно

З скла.

Жити і не пам'ятати,

Кінь у густу безодню,

Життя не пам'ятати.

Я продав весь рай за цілу мить з тобою.

Я продав весь рай, я не повернуся додому, де спокій.

Я залізувати стану рани від образи.

От і все, закінчено шлях.

Щастя п'є час із серця,

Не повернути, лише залишається

Зачинити в машині дверцята.