Поле - Шмели

Брошенному в поле негде прикоснуться,

Нечем затянуться, свечкой не сгореть.

Брошенному волей вдоволь захлебнуться,

Волею напиться, волей захмелеть.

Вырастишь — спасусь я, выйдет полетим.

Полетим с тобою над бескрайним полем,

Будем рваться в небо, трогать облака.

Что ни птица — коршун,

Будем рваться в небо,

Что ни ночь — тоска,

Трогать облака.

Ох, как одиноко, от земли высоко

И что ни птица — коршун, и что ни ночь — тоска

Брошенному волей до небес не надо

Ругани бы, соли, раны посыпать

Что ни птица — коршун,

Ругани бы, соли,

Что ни ночь — тоска,

Раны посыпать.

И пойти к дороге, тебя найти.

Что ни птица — коршун,

Будем жечь посевы,

Что ни ночь — тоска,

Соломинки сжигать.

Кинутому в полі ніде доторкнутися,

Нема чим затягнутися, свічкою не згоріти.

Брошеному волею вдосталь захлинутися,

Волею напитися, волею захмеліти.

Виростиш — спасусь я, вийде полетимо.

Полетимо з тобою над безкрайнім полем,

Рватимемося в небо, чіпатимемо хмари.

Що ні птушка — шуліка,

Рватимемося в небо,

Що ні ніч — туга,

Торкатися хмари.

Ох, як самотньо, від землі високо

І що ні птушка — шуліка, і що ні ніч — туга

Кинутому волею до небес не треба

Лайки би, солі, рани посипати

Що ні птушка — шуліка,

Лайки би, солі,

Що ні ніч — туга,

Рани посипати.

І піти до дороги, тебе знайти.

Що ні птушка — шуліка,

Палити посіви,

Що ні ніч — туга,

Соломинки спалювати.