Огонь - наш Свет, Огонь - наш След - Шмели

Нас за нос водила любовь.

Нас враги уничтожить пытались.

Бытовуха пила нашу кровь,

А мы, какими были, такими и остались!

Мы разрушаем, для того чтобы созидать.

Мы умираем, для того чтобы воскресать.

Огонь, огонь, огонь — наш свет.

Огонь, огонь, огонь — наш след.

ОГОНЬ!

Нас разрывали стихи изнутри.

Нас предавали губы и груди.

Мы шли на дно, застревали в мели.

Но все как было, так и будет.

Мы одеваем, для того чтобы раздевать.

Мы проклинаем, для того чтобы вспоминать.

Огонь, огонь, огонь — наш свет.

Огонь, огонь, огонь — наш след.

ОГОНЬ!

лето разогрело нас до ярости.

осень промочила нас до ревности

зима золотой была до жадности…

весна — авитаминоз…"

Мы раздражаем, для того чтобы пореветь.

Мы возбуждаем, для того чтобы отыметь.

Мы разрушаем, для того чтобы созидать.

Мы умираем, для того чтобы воскресать.

Огонь, огонь, огонь — наш свет.

Огонь, огонь, огонь — наш след.

ОГОНЬ!

Нас за ніс водило кохання.

Нас вороги знищити намагалися.

Побутуха пила нашу кров,

А ми, якими були, такими і лишилися!

Ми руйнуємо, щоб бачити.

Ми вмираємо, щоб воскресати.

Вогонь, вогонь, вогонь — наше світло.

Вогонь, вогонь, вогонь - наш слід.

ВОГОНЬ!

Нас розривали вірші зсередини.

Нас зраджували губи і груди.

Ми йшли на дно, застрягли в мілини.

Але все як було, так і буде.

Ми одягаємо, щоб роздягати.

Ми проклинаємо, щоб згадувати.

Вогонь, вогонь, вогонь — наше світло.

Вогонь, вогонь, вогонь - наш слід.

ВОГОНЬ!

літо розігріло нас до люті.

осінь промочила нас до ревності

зима золота була до жадібності…

весна — авітаміноз…"

Ми дратуємо, щоб поревіти.

Ми збуджуємо, щоб мати.

Ми руйнуємо, щоб бачити.

Ми вмираємо, щоб воскресати.

Вогонь, вогонь, вогонь — наше світло.

Вогонь, вогонь, вогонь - наш слід.

ВОГОНЬ!