Чужой - Шмели

Я спускался на землю снегом

Я рвался в души и сны

Я желал стать человеком,

Но на пути встала ты.

Я подарил тебе плоть и душу,

Но не учёл лишь один изъян

Что человеку никто не нужен

Ему лишь нужен один он сам.

Я чужой, чужой, чужой…

Чужой, чужой, чужой…

Теперь дорога одна на свалку

Больных страстей и просроченных чувств

И я брожу по полю где-то вразвалку

Я безупречен, а значит — пуст.

Я чужой, чужой, чужой…

Чужой, чужой, чужой…

Я спускався на землю снігом

Я рвався в душі і сни

Я бажав стати людиною,

Але на шляху встала ти.

Я подарував тобі тіло і душу,

Але не врахував лише одну ваду

Що людині ніхто не потрібен

Йому лише потрібен один він сам.

Я чужий, чужий, чужий…

Чужий, чужий, чужий.

Тепер дорога одна на смітник

Хворих пристрастей та прострочених почуттів

І я брожу по полю десь перевалку

Я бездоганний, а значить порожній.

Я чужий, чужий, чужий…

Чужий, чужий, чужий.