Аель-Ауа - Шмели

В объятиях туч черна гора,

Сухие ветви даже по весне,

Ведь в ней живёт Аель Ауа,

Танцуя с ветром в темноте.

Дрожью стона ляжет мгла,

Вздрогнет день, как снег белым бела.

Оглянулся — либо далека,

Либо в миг пред тобой она.

Зови гора, зови река!

Зови года, зови века!

В ночи светла Аель Ауа

Повидался с ней, не пал

Всю судьбу, словно ей отдал.

Вроде жив, но вот беда —

Ты тень для всех, как и Аель Ауа.

Зови гора, зови река!

Зови года, зови века!

В ночи светла Аель Ауа

Аель Ауа, Аель Ауа,

Опасной страсти аромат.

Ты так прозрачна и легка,

Аель Ауа.

Изумрудом горных рек

Бродит самый мёртвый человек.

Аель Ауа, Аель Ауа!

Опасной страсти аромат

Ты так близка и далека,

Аель Ауа!

В обіймах хмар чорна гора,

Сухі гілки навіть по весні,

Адже в ній живе Аель Ауа,

Танцюючи з вітром у темряві.

Тремтінням стогону ляже імла,

Здригнеться день, як сніг білий білий.

Озирнувся або далека,

Або в мить перед тобою вона.

Клич гора, клич річка!

Клич роки, клич століття!

Вночі світла Аель Ауа

Побачився з нею, не впав

Всю долю, наче їй віддав.

Начебто живий, але ось біда —

Ти тінь для всіх, як і Аль Ауа.

Клич гора, клич річка!

Клич роки, клич століття!

Вночі світла Аель Ауа

Аель Ауа, Аель Ауа,

Небезпечна пристрасть аромат.

Ти так прозора і легка,

Аель Ауа.

Смарагдом гірських річок

Бродить сама мертва людина.

Аель Ауа, Аель Ауа!

Небезпечної пристрасті аромат

Ти так близька і далека,

Аель Ауа!