Москва - Сергей Трофимов

Застучал по асфальту порывистый дождь

Как из лейки, как из лейки.

Пробежала по улицам зябкая дрожь

Пыльной змейкой, пыльной змейкой.

Переулки, проспекты, бульвары,

Мосты заиграли синевою

И парит благодать неземной красоты

Над Москвою, над Москвою.

В этом городе мне довелось пережить

Всяко разно, всяко разно.

Я был бит, я был квит и в беде позабыт.

Жизнь не праздник, ох, не праздник.

Но когда над Москвою грохочет июль

Грозовою канонадой,

Снова кажется мне, будто счастье мое

Где-то рядом, где-то рядом.

От Цветного бульвара до Красных ворот

Каждый камень мне знакомый.

Здесь когда-то с друзьями нас взял в оборот

Дядя Витя, участковый.

Коля, Пашка, Толян - золотые мои

Хулиганы, хулиганы.

Уберёг ли вас Бог от сумы, от тюрьмы

И Афгана, и Афгана?

И пускай наша жизнь на исходе веков

Стала жёсткой, слишком жёсткой.

Мы всегда будем дети московских дворов

На бескрайних перекрёстках.

И когда выйдет время покинуть свой дом,

Став небесной синевою,

Мы вернёмся на землю июльским дождём

Над Москвою, над Москвою.

Мы вернёмся на землю июльским дождём

Над Москвою, над Москвою.

Застукав по асфальту поривчастий дощ

Як із лійки, як із лійки.

Пробігла вулицями зябка тремтіння

Пильною змійкою, курним змійкою.

Провулки, проспекти, бульвари,

Мости заграли синьовою

І ширяє благодать неземної краси

Над Москвою, над Москвою.

У цьому місті мені довелося пережити

Всяко по-різному, по-різному.

Я був битий, я був квит і в біді забутий.

Життя не свято, ох не свято.

Але коли над Москвою гуркоче липень

Грозовою канонадою,

Знову здається мені, наче щастя моє

Десь поряд, десь поряд.

Від Кольорового бульвару до Червоної брами

Кожен камінь мені знайомий.

Тут колись із друзями нас узяв у обіг

Дядько Вітя, дільничний.

Коля, Пашка, Толян - мої золоті

Хулігани, хулігани.

Чи вберіг вас Бог від суми, від в'язниці

І Афгана, і Афгана?

І нехай наше життя наприкінці століть

Стала жорсткою, надто жорсткою.

Ми завжди будемо діти московських дворів

На безкраїх перехрестях.

І коли вийде час покинути свій будинок,

Ставши небесною синьовою,

Ми повернемося на землю липневим дощем

Над Москвою, над Москвою.

Ми повернемося на землю липневим дощем

Над Москвою, над Москвою.