Чёрные очки - Сергей Шнуров, Алиса

Все бывает разным: бабочки, сачки,

Если ты надела черные очки.

Люди не увидят из-за них зрачков,

Не ходи по улице без таких очков.

Жидкость будет красной, деньги цвета «green».

Ты пойдешь напротив — в шикарный магазин,

Там пробьешь два чека: «Яда и вино»,

Вздрогнула кассирша — просекла одно.

Видела б глаза твои без таких очков,

В венах, как в кастрюле, забурлила б кровь.

Никто не узнает,

Никто не догонит,

Никто не поймет,

Что внутри.

Когда закрывают,

Как стекла линкольна,

Глаза черным блеском

Очки.

Он вползет под вечер, зло поднимет взгляд.

Ты не дрогнув вспомнишь, как мешала ему яд.

«За тебя, мой ангел!», — тост поднимет он.

Выпив, будет падать под посудный звон.

Корчиться недолго будет, шептать:

«То, что пьешь, всегда на ком-то надо проверять!»

Никто не узнает,

Никто не догонит,

Никто не поймет,

Что внутри.

Когда закрывают,

Как стекла линкольна,

Глаза черным блеском

Очки.

Никто не узнает,

Никто не догонит,

Никто не поймет,

Что внутри.

Когда закрывают,

Как стекла линкольна,

Глаза черным блеском

Очки.

Спец решать вопросы будет через час,

Тело запаковывая, скажет: «Деньги щас».

Дверь, закрыв со скрипом, он смотрел в глаза,

Но черные очки ему врубили тормоза.

Ночь пройдет внезапно, как судьба в кино.

Утром будет холодно, лежа — взгляд в окно.

Кофе, душ, одежда, молнии, крючки,

Медленно наденешь черные очки.

Очи черные,

Очи страстные,

Очи жгучие

И прекрасные

Очи черные,

Очи страстные,

Очи жгучие

И прекрасные

Никто не узнает,

Никто не догонит,

Никто не поймет,

Что внутри.

Когда закрывают,

Как стекла линкольна,

Глаза черным блеском

Очки.

Утренняя улица, машина тормознет,

Сядешь на переднее, разговор пойдет.

Шуточки, намеки, видеть не дано

То, что будет красное он тоже пить вино.

Жизнь всегда загадка: бабочки, сачки,

Если ты надела черные очки,

Не давая повода толпам дурачков,

Не ходи по жизни без таких очков.

Никто не узнает,

Никто не догонит,

Никто не поймет,

Что внутри.

Когда закрывают,

Как стекла линкольна,

Глаза черным блеском

Очки.

Никто не узнает,

Никто не догонит,

Никто не поймет,

Что внутри.

Когда закрывают,

Как стекла линкольна,

Глаза черным блеском

Очки.

Все буває різним: метелики, сачки,

Якщо ти наділа чорні окуляри.

Люди не бачать через них зіниці,

Не ходи вулицею без таких окулярів.

Рідина буде червоною, гроші кольору "green".

Ти підеш навпроти в шикарний магазин,

Там проб'єш два чеки: «Отрута і вино»,

Здригнулася касирка — протнула одне.

Бачила б очі твої без таких окулярів,

У венах, як у каструлі, завирувала б кров.

Ніхто не дізнається,

Ніхто не наздожене,

Ніхто не зрозуміє,

Що всередині.

Коли закривають,

Як скла лінкольна,

Очі чорним блиском

Окуляри.

Він вповзе надвечір, зло підніме погляд.

Ти не здригнувшись згадаєш, як заважала йому отрута.

«За тебе, мій ангел!», тост підніме він.

Випивши, падатиме під посудний дзвін.

Корчиться недовго, шепотітиме:

«Те, що п'єш, завжди на комусь треба перевіряти!»

Ніхто не дізнається,

Ніхто не наздожене,

Ніхто не зрозуміє,

Що всередині.

Коли закривають,

Як скла лінкольна,

Очі чорним блиском

Окуляри.

Ніхто не дізнається,

Ніхто не наздожене,

Ніхто не зрозуміє,

Що всередині.

Коли закривають,

Як скла лінкольна,

Очі чорним блиском

Окуляри.

Спец вирішувати питання буде за годину,

Тіло запаковуючи, скаже: «Гроші зараз».

Двері, зачинивши зі скрипом, він дивився в очі,

Але чорні окуляри йому врубали гальма.

Ніч пройде раптово, як доля в кіно.

Вранці буде холодно, лежачи — погляд у вікно.

Кава, душ, одяг, блискавки, гачки,

Повільно одягнеш чорні окуляри.

Очі чорні,

Пристрасні очі,

Очі пекучі

І прекрасні

Очі чорні,

Пристрасні очі,

Очі пекучі

І прекрасні

Ніхто не дізнається,

Ніхто не наздожене,

Ніхто не зрозуміє,

Що всередині.

Коли закривають,

Як скла лінкольна,

Очі чорним блиском

Окуляри.

Ранкова вулиця, машина гальмує,

Сядеш на переднє, розмова піде.

Жарти, натяки, бачити не дано

Те, що буде червоне він теж пити вино.

Життя завжди загадка: метелики, сачки,

Якщо ти наділа чорні окуляри,

Не дава приводу натовпу дурнів,

Не ходи по житті без таких окулярів.

Ніхто не дізнається,

Ніхто не наздожене,

Ніхто не зрозуміє,

Що всередині.

Коли закривають,

Як скла лінкольна,

Очі чорним блиском

Окуляри.

Ніхто не дізнається,

Ніхто не наздожене,

Ніхто не зрозуміє,

Що всередині.

Коли закривають,

Як скла лінкольна,

Очі чорним блиском

Окуляри.