Разные люди - СерьГа

Серая пыль на чистой рубахе, звездная пыль да на чужих сапогах,

Кто-то забыл кусок кожи на плахе, кто-то про веру забыл на бегах.

Кто-то без стука идет прямо в спальню, кто-то стучится в окно: «Брат,

пусти на ночлег»,

Кто-то ест ночью, и это, ей-богу, нормально, кто-то спит днем — этой ночью

побег.

Капли дождя на обугленной книге, лодка плывет по теченью весь день,

но не может уплыть,

Я чудом нашел эту книгу, открыл, да увидел в ней фигу,

А ты открыл рот и не можешь закрыть, а кто-то под вечер пойдет на работу,

Кто-то под утро с друзьями в кино, кто-то сегодня еще один раз полюбит кого-то,

А кто-то разлюбит себя самого.

Мы разные люди.

Мы разные люди.

Мы разные люди.

Мы

Сірий пил на чистій сорочці, зоряний пил та на чужих чоботях,

Хтось забув шматок шкіри на плаху, хтось про віру забув на бігах.

Хтось без стуку йде прямо в спальню, хтось стукає у вікно: «Брат,

пусти на ночліг»,

Хтось їсть уночі, і це, їй-богу, нормально, хтось спить вдень — цієї ночі

Втеча.

Краплі дощу на обвугленій книзі, човен пливе протягом усього дня,

але не може спливти,

Я дивом знайшов цю книгу, відкрив, та побачив у ній фігу,

А ти відкрив рот і не можеш закрити, а хто надвечір піде на роботу,

Хтось під ранок із друзями в кіно, хтось сьогодні ще один раз покохає когось,

А хтось розлюбить себе самого.

Ми різні люди.

Ми різні люди.

Ми різні люди.

Ми