Домой (Маме) - СерьГа

Мама, спасибо за воздух, в основном городской.

За тех, кто сегодня рядом, с тобой и со мной.

Припев:

Я почти взлетаю, Мама, а ты мне машешь рукой.

Я вернусь, как только дунет ветер домой, домой.

Мама, уже я не помню дорогу назад,

Она вела много дней по пустыне и вывела в сад.

Ты прости, но я не встретил в том саду райских птиц

Книга Жизни прибавила пару черно-белых страниц.

Но, Мама, кто эти люди, что стоят на пути,

Их не слишком много, но их нельзя обойти.

Припев:

Я почти взлетаю, Мама, а ты мне машешь рукой

Я вернусь, как только дунет ветер домой.

Мама, спасибо за воздух, в основном городской

Все, чем мы с детства дышим — Радость и Боль.

Мне почти не страшно, Мама, я утром проснусь,

Выпью крепкий кофе и сразу найдусь, вернусь.

Но, Мама, кто эти люди, что стоят на пути,

Их не слишком много, но их нельзя обойти.

Припев:

Я почти взлетаю, Мама, а ты мне машешь рукой

Я вернусь, как только дунет ветер домой.

Дунет ветер домой, домой…

Домой.

Домой.

Мамо, дякую за повітря, в основному міський.

За тих, хто сьогодні поряд, з тобою і зі мною.

Приспів:

Я майже злітаю, Мамо, а ти мені махаєш рукою.

Я повернуся, як тільки дуне вітер додому, додому.

Мамо, вже я не пам'ятаю дорогу назад,

Вона вела багато днів по пустелі і вивела в сад.

Ти пробач, але я не зустрів у тому саду райських птахів

Книжка Життя додала пару чорно-білих сторінок.

Але, Мамо, хто ці люди, що стоять на дорозі,

Їх не дуже багато, але їх не можна обійти.

Приспів:

Я майже злітаю, Мамо, а ти мені махаєш рукою

Я повернуся, як тільки дуне вітер додому.

Мамо, дякую за повітря, в основному міський

Все, чим ми з дитинства дихаємо — Радість і Біль.

Мені майже не страшно, Мамо, я вранці прокинуся,

Вип'ю міцну каву і відразу знайдуся, повернуся.

Але, Мамо, хто ці люди, що стоять на дорозі,

Їх не дуже багато, але їх не можна обійти.

Приспів:

Я майже злітаю, Мамо, а ти мені махаєш рукою

Я повернуся, як тільки дуне вітер додому.

Дуне вітер додому, додому...

Додому.

Додому.