Детское сердце - СерьГа

В натяжении нервы, вот-вот разорвутся,

Кто сегодня не первый, тот на старте — споткнулся.

Разбиваются мысли о чёрные скалы,

И теряется смысл, каждый год всё с начала.

За снегами, годами моё детское сердце,

И туда птица счастья улетела, погреться,

Навестить обещала, приснилась на время,

Чуть душа не пропала, надеясь и веря.

Я теряю рассудок на снегу обновлённом,

Меня кто-то осудит за мою отдалённость.

Рядом рушатся стены, нет спасенья от стужи,

Боль гуляет по венам, хочет выйти наружу.

За снегами годами моё детское сердце,

И туда птица счастья улетела, погреться,

Заблудилась напрасно, я упал на колени,

Чуть любовь не угасла на радость метелям.

За снегами годами моё детское сердце,

И туда птица счастья улетела, погреться,

Заблудилась напрасно, путь обратный забыла,

Но любовь не угасла, любовь не остыла.

Заблудилась напрасно, навестить обещала,

Но любовь не угасла, и душа не пропала.

В натяжении нервы.

В натяжении нервы…

В натяжении нервы…

У натягу нерви, ось-ось розірвуться,

Хто сьогодні не перший, той на старті — спіткнувся.

Розбиваються думки про чорні скелі,

І втрачається сенс, щороку все з початку.

За снігами, роками моє дитяче серце,

І туди птах щастя полетів, погрітися,

Відвідати обіцяла, наснилася на час,

Трохи душа не зникла, сподіваючись і вірячи.

Я втрачаю розум на оновленому снігу,

Мене хтось засудить за мою віддаленість.

Поряд руйнуються стіни, немає порятунку від стужі,

Біль гуляє по венах, хоче вийти назовні.

За снігами роками моє дитяче серце,

І туди птах щастя полетів, погрітися,

Заблукала даремно, я впав на коліна,

Ледве кохання не згасло на радість завірюхам.

За снігами роками моє дитяче серце,

І туди птах щастя полетів, погрітися,

Заблукала даремно, дорогу зворотну забула,

Але любов не згасла, любов не охолола.

Заблукала даремно, відвідати обіцяла,

Але любов не згасла, і душа не зникла.

У натягу нерви.

У натягу нерви…

У натягу нерви…