Parigi (O cara) - Roberto Vecchioni

Per cercare le stelle chiuse nella tua mano

Quante volte nel buio io l’ho stretta ma piano

Trovai forse mille forse più

Forse più forse più parole

Cantai così tanto

Che la notte gridò che così non vale

Non è più amore

E il sole di maggio ricomincia a bruciare

Non aspetto i tuoi passi, non le guardo le scale

E quando partivi senza più

Senza più senza più tornare

E adesso ritorni e ora che ora che ora che mi parli

Sai che mi perdi

Parigi Parigi

Parigi Parigi è lontana

Ma oramai ci so arrivare

Io la vedo e tra un momento

La potrò toccare

Parigi Parigi

Parigi Parigi è vicina

È una stella nella sera

Dove fuggono i ricordi di una notte scura

E vanno via

Fino a quando mi lasci fino a dove mi aspetti

Sono tanti i miei giochi per passare le notti

Ma dopo ogni notte riapro e richiudo la porta

E fuori è già l’alba

Non c’eri e non c'è nessun’altra

Eri la sola, e cammina cammina solo per i tuoi occh

Li vedevo vicini ma era un gioco di specchi

Ma forse era in sogno forse fu forse fu forse fu in sog

Ma forse era vero quello che quello che quello che

Sognavo

Ed io non c’ero

Parigi Parigi è lontana

È una luce Sopora il mare

È l’amico che hai lasciato

E che ti sa aspettare

Parigi Parigi Parigi

Parigi è un momento, una stella nella sera

Dove fuggono i ricordi di una notte scura

E vanno via

Parigi Parigi Parigi

Parigi è lontana

È una stella nella sera

E il tuo viso che mi manca non mi fa paura

Parigi Parigi Parigi

Parigi è vicina e oramai ci so arrivare

Io la vedo e tra un momento la potrò toccare

Robert Robert Robert Robert

Cruscion, le san mon, le poul var

Mon mart, trasart, bodleir, jarry

È tempo di riaccendere le steile consigliere

La sopra le lamiere della tour eiffeil

Robert, metrò, bistrou, gigolò

Rimboud veleggerà sul tetto della città

Nuvola artificiale di alluminio

E costruiremo riformatori più grandi e luminosi

I delinquenti di oggi saranno i dirigenti di domani

Tiscion, le san mon, le vui fan

La prima volta che mi uccisi, là

Sulle lamiere della tour eiffeil

Lo feci solamente per far rabbia alla mia amante

Ormai son solo al mondo e se muoio anche io

Non avrò più nessuno

Robert Robert Robert Robert

Шукати зірки, закриті в твоїй руці

Скільки разів у темряві я стискав його, але повільно

Я знайшов, можливо, тисячу, може, більше

Може більше, може більше слів

я так багато співала

Щоб ніч кричала, що це неправда

Це вже не любов

І знову починає пекти травневе сонце

Я не чекаю твоїх кроків, не дивлюся на сходи

І коли ти пішов без іншого

Без більшого без повернення

А тепер ти повернись, а тепер о котрій годині ти зі мною розмовляєш

Ти знаєш, що втрачаєш мене

Париж Париж

Париж Париж далеко

Але тепер я знаю, як туди потрапити

Я бачу її і через мить

Я можу доторкнутися до нього

Париж Париж

Париж Париж близько

Це зірка ввечері

Куди тікають спогади про темну ніч

І вони йдуть геть

Поки ти не залишиш мене там, де чекаєш на мене

Є багато моїх ігор, щоб провести ночі

Але після кожної ночі я відкриваю і зачиняю двері

А надворі вже світає

Вас там не було і немає іншого

Ти був єдиний, і ходіть ходіть тільки для ваших очей

Я бачив їх близько, але це була гра в дзеркала

Але, можливо, це було уві сні, можливо, це було, можливо, це було, можливо, це було в сог

Але, можливо, це було правдою, що що, що що

Я мріяв

А мене там не було

Париж Париж далеко

Над морем світло

Це друг, якого ти залишив

І хто знає, як тебе чекати

Париж Париж Париж

Париж – це мить, зірка ввечері

Куди тікають спогади про темну ніч

І вони йдуть геть

Париж Париж Париж

Париж далеко

Це зірка ввечері

І твоє зникле обличчя мене не лякає

Париж Париж Париж

Париж близько, і тепер я знаю, як туди дістатися

Я бачу це і за мить зможу доторкнутися до нього

Роберт Роберт Роберт Роберт

Cruscion, le san mon, le poul var

Mon mart, trasart, bodleir, jarry

Настав час відновити цих порадників

Наведені вище аркуші туру Ейфеля

Роберт, метро, ​​бістро, жиголо

Рембу пливе на даху міста

Штучна хмара з алюмінію

І ми будемо будувати більших і яскравіших реформаторів

Сьогоднішні злочинці стануть лідерами завтрашнього дня

Tiscion, le san mon, le vui fan

Перший раз я вбив себе там

На аркушах туру Ейфеля

Я зробив це лише для того, щоб розлютити свого коханого

Тепер я один на світі, і якщо я також помру

У мене більше нікого не буде

Роберт Роберт Роберт Роберт